<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
 <title>Записки копирайтера. Сила слова. Очарование вдохновения. Полный успех.</title>
 <link>http://anatoleach.hiblogger.net/tag/РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ/rss/</link>
 <description>RSS feed of hiblogger.net user anatoleach with tag РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ</description>
 <pubDate>Thu, 28 Aug 2008 12:05:32 +0300</pubDate>
 <lastBuildDate>Thu, 28 Aug 2008 12:05:32 +0300</lastBuildDate>
 <image>
  <url>http://hiblogger.net/img/avatar/d/7/4/zdsneanatoleach.jpg</url>
  <title>hiBlogger.net user anatoleach avatar </title>
  <link>http://anatoleach.hiblogger.net/tag/РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ/rss/</link>
 </image>
<item>
<title>УРА! Всемирная сеть попутчиков ПО ПУТИ.net стартовала 1 августа 2008 года.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/162734.html</link>
<description><![CDATA[<p>Дорогие мои детишечки! :)</p>
<p>Можете меня поздравить. 1-го августа сего года увидел свет мой новый проект - "<a target="_blank" href="http://poputi.net/guest_book/"><b>Всемирная сеть попутчиков ПО ПУТИ.net</b></a>"!</p>
<p>Вот, собственно, и всё, что я хотел сообщить вам. :)</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 04 Aug 2008 10:00:00 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/162734.html</guid>
</item>

<item>
<title>Туфля в треугольнике.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/176504.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<pubDate>Tue, 26 Aug 2008 12:30:48 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/176504.html</guid>
</item>

<item>
<title>Вина. Вскрытие.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/174695.html</link>
<description><![CDATA[<p>Интересно, а по какому поводу истинные хайблогеры испытывают чувство вины? И перед кем? И как долго? И как оправдывают себя же перед собой же?</p>
<p>Какие рецепты не испытывать это гнетущее чувство вины, и быстро от него избавляться?</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 21 Aug 2008 17:13:19 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/174695.html</guid>
</item>

<item>
<title>Полковнику.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/174667.html</link>
<description><![CDATA[<p>Все помнят, что по последним сводкам агентов Би и 2, полковнику никто не пишет, полковника никто не ждет. Я решил восполнить этот пробел и написать полковнику.</p>

<p><b>Уважаемый поковник!</b></p>
<p>Разрешите в Вашем лице поприветствовать от всех наших лиц всех засланых и забытых полковников, а также чинов выше и ниже Вашего.</p>
<p>Спешим вам написать, опровергая версию дезинформаторов Би и 2, что всех вас ждут на Родине. Вас ждет дружная команда нищеты, голода и забвения всех ваших подвигов. В лучшем случае, вас ждут кабаки на место охранников и склады на место ночных снайпе.. тьфу!, сторожей. Хорошо можно устроится в сторожке же и жить. Ну, там, отремонтировать выброшенный ламповый телик, сбить из ящичков кушеточку, и никого не трогать...</p>
<p>Вам может на минуточку показаться, что сейчас на Родине можно протянуть на кефире с батонами. Ошибаетесь. Это теперь еда привилегированного класса - студентов-детей богатых родителей. Так что, учитесь собирать пустые бутылки в окрестности. И тут вам пригодится спецподготовка! Ибо отстаивать территорию здесь нужно круглосуточно и сражаться за нее на смерть, как говорилось, до последней капли крови.</p>
<p>И конечно, Родина вас вспомнит полиэтиленовым пакетом в день ваших "пышных" похорон. И, возможно, на вашем фанерном памятнике будет указано Ваше имя, полковник. Возможно...</p>
<p>А пока мы с Вами опровергли утвержение вражеских спецагентов Би и 2! Я Вам написал, Вы прочли.</p>

<p><i>С уважением, Ваши абоненты в зоне досягаемости.</i></p>]]></description>
<pubDate>Thu, 21 Aug 2008 16:06:28 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/174667.html</guid>
</item>

<item>
<title>Почти стих. Почти по Лучистой.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/172732.html</link>
<description><![CDATA[<p><b>Поглажу лифчик....</b></p>

 

<p>Вечер. Водила подпитый</p>
<p>климат-контроль - на мороз.</p>
<p>Лифчик промок до нитки.</p>
<p>Скажу банально - от слез.</p>
<p> </p>
<p>Повешу его на балконе,</p>
<p>Клацалкой громко прищепну.</p>
<p>А вдруг улетит к другой, блин?</p>
<p>Он у меня корсетный!</p>
<p> </p>
<p>Потом заштопаю дырки.</p>
<p>Рано ему на помойку.</p>
<p>Хочешь его погладить?</p>
<p>Поставь утюг на двойку.</p>
<p> </p>
<p>Курс гигиены закончен,</p>
<p>оставлю на чай водиле.</p>
<p>И с блаженной улыбкой</p>
<p>Покину "Славуты" остов.</p>

<p><a target="_blank" href="http://luchik.hiblogger.net/172607.html"><b>Исходник>>></b></a></p>]]></description>
<pubDate>Tue, 19 Aug 2008 13:34:09 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/172732.html</guid>
</item>

<item>
<title>Жара.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/172044.html</link>
<description><![CDATA[<p>Четвертый день в Николаеве жара +40 в тени... Не знаю, она ли виной моей несусветной лени?.. Но ни на какую деятельность сосредоточится невозможно, мозги медленно выкипают и поджариваются. Делать ничего не хочется и не можется.</p>
<p>Это кошмар! Ведь мозг - мое орудие труда. А он как раз-таки сбоит!.. :))</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 18 Aug 2008 14:50:58 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/172044.html</guid>
</item>

<item>
<title>Господа, а кто в курсе...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/170414.html</link>
<description><![CDATA[<p>... с чего начался грузино-российско-осентинский конфликт, и что послужило той самой искрой для пороховой бочки? Лично я вижу уже войну и ложь, а первопричина где? Или я что-то пропустил?</p>
<p>Кто знает?</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 15 Aug 2008 14:56:50 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/170414.html</guid>
</item>

<item>
<title>Прощай, борода!</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/168441.html</link>
<description><![CDATA[<p>Я снова без бороды и шевелюры, ну, то есть, как всегда. :) А последние (вчерашние) снимки с бородой - <a href="http://hiblogger.net/photos/album/1952/" target="_blank"><b>тут</b></a>. :))</p>

<p><img hspace="10" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/alilz10.jpg" alt=""></p>]]></description>
<pubDate>Mon, 11 Aug 2008 10:56:05 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/168441.html</guid>
</item>

<item>
<title>videopost#1</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/166673.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<pubDate>Fri, 08 Aug 2008 18:20:18 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/166673.html</guid>
</item>

<item>
<title>Ничего особенного. Просто у меня новый...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/163803.html</link>
<description><![CDATA[<p>...аватар.</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 05 Aug 2008 14:01:20 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/163803.html</guid>
</item>

<item>
<title>Віршик.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/161349.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Потягло нирки</p>
<p>в голові &#8211; дірка,</p>
<p>серце коле,</p>
<p>легені не диха.</p>
<p>Шо за кіпіш?</p>
<p>Може, вип`єш?</p>
<p>А мо, збожеволів?!</p>
<p>Холонуть долоні.</p>
<p>В горлі &#8211; пульси.</p>
<p>- Що ти, пупсик?</p>
<p>Давай-но до люлі!</p>
<p>- Получиш звіздюлі!</p>
<p>Краще мовчи.</p>
<p>Ніц не кажи.</p>
<p>Жахлива помилка.</p>
<p>В голові &#8211; дірка.</p>
<p>Мозок з`їда</p>
<p>помсти жага.</p>
<p>Лох! Лох! Лох!</p>
<p>Дятел! Мегалох!</p>
<p>Як можна таксисту</p>
<p>замість двадцять дати двісті?</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 01 Aug 2008 13:44:32 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/161349.html</guid>
</item>

<item>
<title>Тут со мной пытались спорить...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/156681.html</link>
<description><![CDATA[<p>...на тему, что, мол, не все люди такие, как <a href="http://anatoleach.hiblogger.net/154345.html" target="_blank">я думаю</a>. Говорили там о высших предназначениях и пр.</p>
<p>В связи с этим диспутом, интересуюсь - что для вас лично <b>имеет значение</b> и <b>почему</b>? Так много мелко-мусорно-наивно-дебильных высказываний последнее время читаю/слышу, что поневоле заинтересовал данный вопрос - чем же живут современники-соотечественники?</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 28 Jul 2008 14:40:14 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/156681.html</guid>
</item>

<item>
<title>Все такие разные. (Навеяно Миринкой).</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/154345.html</link>
<description><![CDATA[<p>Навеяно постом <a href="http://luchik.hiblogger.net/154203.html">Миринки Лучистой</a>. А именно, ее тезисом о том, что есть "мой путь", каждому свое и все такое прочее.</p>
<p>Так вот, я вспомнил, как одна моя знакомая однажды сформулировала такую мысль: "Все люди одинаковые. Все просыпаються, хотят жрать, ищут себе пропитания, каких-то развлечений, потом возвращаются и ложатся спать." И она права. Понятно, что есть исключения, но все же, права. :)</p>
<p>И с точки зрения высшего разума мы все - такая суетливая мелочь со своими мелкими амбициями, что ваще смешно обсуждать, кто, где и каким образом открывает или запечатывает свои чакры, шмакры и прочие отверстия для входа-выхода всякого-разного. :)</p>
<p>Лично мне все равно, какова религиозная принадлежность моего собеседника. Но так - ровно до тех пор, пока он не включает пропагандистскую машину своего пути, как лучшего из путей. :)</p>
<p>И еще, Марина, а восточные учения и практики та не относишь "<b>к религиям, которые обросли догмами и всяческого рода канонами, иногда очень противоречивыми</b>"? (с) <i>Миринка Лучистая</i>.</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 25 Jul 2008 16:35:08 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/154345.html</guid>
</item>

<item>
<title>Страх. Вскрытие.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/150752.html</link>
<description><![CDATA[<p>Отчего вам бывает страшно? Я имею в виду не осознанное предметное беспокойство, а вот когда и солнце светит, и хорошо кругом, а у вас все внутри холодеет от какого-то животного ужаса.</p>
<p>Что может быть причиной такого страха?</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 23 Jul 2008 10:13:05 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/150752.html</guid>
</item>

<item>
<title>Стыд. Вскрытие.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/147333.html</link>
<description><![CDATA[<p>Меня с некоторых пор терзают сомнения по поводу происхождения, корней, так сказать, некоторых человеческих эмоций.</p>
<p>Очень интересно было бы узнать, когда вам, дорогие мои детишечки, бывает стыдно. Ну, или, было бы стыдно, чисто гипотетически... :)</p>
<p>Заранее мерси!</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 21 Jul 2008 14:58:09 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/147333.html</guid>
</item>

<item>
<title>Я разучился читать.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/147133.html</link>
<description><![CDATA[<p>Еще совсем недавно, ну, буквально, в этом году, я с умным видом рассказывал своим клиентам, что молодое поколение, мол, разучилось читать, мол, подавайте минимум текстовой информации в своих посланиях, и т. д. Сейчас я поймал себя на мысли, что читать что-либо, хоть маломальски меня не трогающее просто <b>не могу</b>. Заставляю себя, и не могу! Сплошной бессмысленный массив буковок, как дивизия солдатиков с высоты птичьего полета. Они есть, но лиц не разглядеть.</p>
<p>Очевидно, во мне включился естественный спам-фильтр, или еще какая-нить хрень. Ставлю себя на место моих читателей... О! Ужас! Я, наверное, свои сообщения буду делать в аудио-видео-формате в скором будущем, чтоб вас сильно не утомлять, мои дорогие детишечки! :))</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 21 Jul 2008 12:32:46 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/147133.html</guid>
</item>

<item>
<title>Оспаривая догму. Кому нужны "звезды"?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/142957.html</link>
<description><![CDATA[<p>Последнее время целые подразделения СМИ рысачат в поисках остренькой инфы о "звездах", пытаясь создать некую vip-ауру вокруг своих изданий, каналов и станций. Кстати, и ХБ - туда же. :)</p>
<p>А у пользователей/зрителей/читателей/слушателей, мне кажется, чем дальше, тем больше растет иммунитет на эти "звездные" прибамбасы.</p>
<p>И в связи с єтим вопросы:</p>
<p>1. <b>Кого лично Вы считаете звездой и почему?</b></p>
<p>2. <b>Согласны ли Вы, что современная жизнь и доступность коммуникационных каналов привнесла некоторые изменения в менталитет граждани Земли, нивелируя разницу между "рядовым" землянином и "звездой"?</b></p>

<p>Огромное мерси! ;)</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 15 Jul 2008 14:41:09 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/142957.html</guid>
</item>

<item>
<title>Тестую ідею! Всім мандрівникам - обов`язково сюди!..</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/142140.html</link>
<description><![CDATA[<p>Ідея така: якщо на невеличкій території у Калинівці, наприклад, зробити наметове містечко з "удобствіями", який би міг бути на це попит?</p>
<p><b>Умови проживання</b>: надувні сучасні матраци в сучасних, зручних наметах.</p>
<p><b>Зручності</b>: туалет, душ.</p>
<p><b>Харчування</b>: самостійне приготування на кухні або на вогнищі.</p>
<p><b>Додатково</b>: ріка з риболовлею, купанням, човнами, сосновий лісок, в 11-ти кілометрах - м. Миколаїв.</p>

<p><b>Питання </b>наступні: 1. чи треба таке взагалі комусь з вас, блогери?; 2. яка грошова компенсація за одну добу проживання в такому містечку не здирницька?</p>

<p>Дякую! :)</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 14 Jul 2008 17:14:23 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/142140.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына 11.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/57404.html</link>
<description><![CDATA[<p>Наш малыш сейчас на море с дедушкой и бабушкой. И вот что он там выдает.</p>
<p>***</p>
<p>- Бабушка, как этот суп называется?</p>
<p>- Харчо.</p>
<p>- Хм!.. А почему?</p>
<p>- Ну, это грузинский суп.</p>
<p>- Хм!.. (<i>пауза</i>) Бабушка, я - грузин!.. А ты - грузина!.. Нет, грузинка!!</p>
<p>- Хорошо. :)</p>
<p>- ...Ну, так ты - грузинка! Нагружай!</p>

<p>***</p>
<p>- Бабушка, тебе тяжело идти? Опирайся на мое плечо!</p>
<p>- Ой, так удобно! И высота как раз подходит! Спасибо! Ты - моя надежда и опора.</p>
<p><i>...убежал вперед...</i> <i>возвращается...</i></p>
<p>- Бабушка, я убежал... Просто забыл, что я - твоя надежда и упора.</p>

<p>***</p>
<p><i>отдахающая:</i> - Такой хороший мальчик! Сколько тебе лет?</p>
<p>- Четыре. Уже могу жениться.</p>

<p>***</p>
<p><i>А этот прикол был в Калиновке перед отъездом на море.</i></p>

<p><i>Малый идет в капитанской фуражке.</i></p>
<p><i>Соседка: </i>- О! Матрос!</p>
<p><i>Я:</i> - Капитан!</p>
<p><i>Соседка:</i> - Капитааан???!!! Хорошая мечта - стать капитаном!</p>
<p><i>Малый, недовольно себе под нос:</i> - Хм! Мечта!.. Мне уже четыре года, и я - капитан! Уже скоро фуражка на голову не будет налазить!</p>


<p>А <a href="http://hiblogger.net/photos/album/1531/" target="_blank">тут</a> - пару фоток малого.</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 11 Jul 2008 12:28:05 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/57404.html</guid>
</item>

<item>
<title>ЄВРО2012. Що воно таке?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/56227.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Сьогодні я працю кон’юктурщиком та пишу про ЄВРО2012. Випадково натрапив на шоу Савіка Шустера з його політ-бомондом, що дискутували можливість-неможливість проведення цього турніру в Україні.</p>
<p>Я не люблю футбол, і не люблю політику в тому вигляді, в якому вона існує в більшості країн світу. Але я люблю свою батьківщину і співчуваю людям, які з тих чи інших причин живуть в Україні.</p>
<p>На цьому шоу, а саме так називається збіговисько політиків у Савіка, які російською вже розучилися, а українською ще не навчилися, йшла палка дискусія щодо причин та наслідків, усунення проблем та додавання нових. І найкумеднішим мені здалося те, що всі учасники розмови говорили про ЄВРО2012, як про апокаліпсис для нашої країни та наших дітей. Тобто, якщо нас позбавлять такого почесного права, то наші наступні покоління не матимуть жодного шансу жити гідно та увійти в майбутнє повноцінними людьми. А ще цю спортивну подію називали єдиною національною ідеєю, спроможною об’єднати країну. А ще, як завжди у Савіка, політики почали з’ясовувати, хто в якому році не прийняв який закон, і хто з якого числа блокує трибуну, і не дає прийняти закони, які могли би всім допомогти провести ЄВРО2012, і т. і.</p>
<p>І я питаю себе і вас, шановні мої читачі, чи можна ототожнювати з пересічним спортивним чемпіонатом майбутнє нації, її спільну ментальність та економічний успіх країни? Особисто мені здається, що народ, який поважає себе та інші народи, буде впевнено стояти на ногах за будь-яких умов, з ЄВРО, чи без нього. І ще мені здається, що треба було призначити невеличкий комітет з компетентним головою для того підготовчого процесу, і контролювати етапи підготовки у паралельному графіку з УЄФА, наприклад, раз на місяць - синхронізація виконання, а не розводити ці пусті балачки на всіх ефірних теренах країни. Втім, якщо так дрібно мислять верхи, мабуть, невдовзі заговорять низи&#8230;</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 07 Jul 2008 16:15:40 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/56227.html</guid>
</item>

<item>
<title>Модя з сім`єю в Калинівці.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/55441.html</link>
<description><![CDATA[<p>Ось і зник за рогом нашої вулиці чорний «ланос». Все хороше закінчується швидко. Поїхала сім’я мандрівників у славетне місто Запоріжжя через не менш славетне місто Дніпропетровськ.<a href='http://anatoleach.hiblogger.net/55441.html'><b>Читать дальше</b>...</a></p>]]></description>
<pubDate>Fri, 04 Jul 2008 12:31:13 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/55441.html</guid>
</item>

<item>
<title>Теперь подробно.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/53507.html</link>
<description><![CDATA[<p>Здравствуйте, дорогие мои детишечки!</p>
<p>Расскажу я вам то ли сказку, то ли быль про село Калиновка и про то, как мы туда переехали и живем.</p>
<p>Слушайте (читайте), и на ус мотайте.</p>
<p>Село Калиновка &#8211; в десяти километрах от Николаева, города корабелов. Исторически село славится на всю территорию бывшего СССР своими высококачественными вениками. Конечно, с приходом пылесосов в нашу жизнь, роль веника в быту среднестатистического обывателя отошла на задний план, если не полностью обесценилась. Но, скоро пылесосы надоедят, и веничный бизнес будет процветать с новой силой. Я никогда бы не подумал, что плетение веников может быть столь прибыльным. Люди за один сезон выращивания проса и плетения веников строили себе дом. Кто бы мог подумать?!</p>
<p>Веники, действительно, хороши! Продаются они вдоль трассы вокруг села в пределах 30 км. Плетейщики веников выезжают на авто и дырчиках, выставляют стенды с продукцией, и весело торгуют. И так каждый день.</p>
<p>Калиновка &#8211; красивое село на изгибе реки Ингул. Православный храм с желтым куполом виден практически с любой точки вокруг села. Но, когда подъезжаешь к храму по центральной улице, за два квартала его совершенно не видно, и открывается храм лишь на перекрестке улиц, на котором он стоит. Такое впечатление, будто он спрятан от дурных глаз. С нашего огорода виден купол храма. Живем мы в пяти домах от него. Такое соседство радует и глаз и душу. В храме есть исцеляющие и мироточащие иконы. Есть иконы с чудесными историями &#8211; например, на иконе проявился лик Николая-чудотворца, а фото и видеосъемка его не фиксирует. Потешная достопримечательность калиновской церкви &#8211; отсутствие большого колокола в наземной колокольне. Вместо него использован специальным образом обрезанный&#8230; газовый баллон.</p>
<p>В Ингуле купаются, ловят рыбку, раков. Есть несколько пляжей, один из которых самый центровой и популярный.</p>
<p>В селе есть детский сад, в который нам так и не удалось устроить свое чадо, ибо там очередь (5 человек на место). Думаю, придется отдавать сынулю в школу в 4 года. <span>J</span> Школа тоже есть, и хорошая. Но, некоторые местные жители отдают своих отпрысков в городские школы исключительно по причине того, что калиновская школа &#8211; украинская. Лично меня этот факт просто потряс. (До речі, цей пост &#8211; російською виключно для моїх читачів з Росії, мені хочеться, щоб вони знали про наше українське село.)Они согласны каждый день возить детей в школу и забирать из школы, а старшие сами катаются туда и обратно исключительно, чтоб не учить украинский! Бред. Еще в селе есть музыкальная школа. Спасибо ныне действующему председателю, спас ее от закрытия и разборки на стройматериалы.</p>
<p>Очень удивила такая услуга в Калиновке, как передвижные магазины. Все село поделено на секторы между предпринимателями, и они по «своим» кварталам развозят продукты. Приезжает такой «москвич»-чудо-пирожок в определенную точку улицы утром и сигналит о своем прибытии клаксоном. Народ сползается к прилавку,.. свежие сплетни, догадки, прогнозы,.. покупают чего-нибудь&#8230; Для особо малоимущих открыта кредитная линия, причем, в тетради продавца есть долги и в сотни гривен. В нашем квартале исторически место парковки авто-магазина &#8211; прямо напротив наших ворот. Так что, утро начинается весело. <span>J</span></p>
<p>Жители Калиновки, в большинстве своем, приветливые и оптимистичные люди. Хотя, не без чудиков. ;) И самое смешное в отношениях между людьми &#8211; вот они здороваются с соседом, улыбаются, потом заговорщицким шепотком сообщают какие-то «страшные» подробности из его жизни и настоятельно рекомендуют не общаться с ним вовсе. И так &#8211; почти все!</p>
<p>Практически, все село асфальтировано. Дома, полисадники аккуратные, люди следят за чистотой и порядком, ухаживают. Я почему на это обратил внимание &#8211; недавно проезжали несколько сел в Николаевской области &#8211; полнейшее безразличие хозяев к внешнему виду своего жилища и примыкающей территории.</p>
<p>Наша Калиновка &#8211; живописная, уютная и чистая. Мы довольны, что не осели в Николаеве, а поселились именно тут.</p>


<p><a href="http://hiblogger.net/photos/album/1336/">Смотрите фотоальбом со свежими фотками.</a></p>]]></description>
<pubDate>Thu, 26 Jun 2008 16:00:59 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/53507.html</guid>
</item>

<item>
<title>Я на минутку - 2.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/51365.html</link>
<description><![CDATA[<p>Привет, мои юные друзья. Я снова на минутку... :) Сообщаю последние новости: ремонт продолжается, доводя меня до бешенства и банкрота. Я решил не бриться до окончания ремонта. Так что, почти Карл Маркс уже... :)</p>
<p>Скоро, надеюсь, переберусь в офис с постоянным инетом, оттуда и поговорим по-людски.</p>
<p>Всегда ваш.</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 18 Jun 2008 17:46:32 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/51365.html</guid>
</item>

<item>
<title>Небезпека безпеки.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/33487.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Можливо ви пам`ятаєте, шановні мої читачі, нещодавно я піднімав питання активного впровадження терміну &quot;<a target="_blank" href="http://anatoleach.hiblogger.net/4032.html">толерантність</a>&quot; у наше життя. І йшлося тоді про іноземне походження самого терміну та його сутності. Пам`ятаю, в тій дискусії в мене з`явилися прибічники та опоненти. Ще повинен нагадати, що йшлося не про терпимість, як таку, а про те, що ми почали бачити та чути про необхідність терпіти все. Абсолютно все, що відбувається у нашому житті навколо нас. Я висловив свою незгоду терпіти все. До речі, після опублікування того поста, на вулицях Києва з`явився бігборд зі словами &quot;Толерантність. Поговоримо про це?&quot; – а мене ще питали – хто і де нав`язує цей термін?! :)</p>
<p>Зараз я помітив нову тенденцію, і на мій погляд, так само штучно притягнуту. Це – часті балачки про безпеку. &quot;Чи почуваєте ви себе у безпеці?&quot;, &quot;Коли ви почуваєте себе у безпеці?&quot; і т. і. Це так попахує американськими ток-шоу!.. І взагалі, мені здається, звідти і вітер тотальної безпеки-небезпеки віє. Це ж саме вони прозомбовані про необхідність мати власну зброю, від когось постійно чекати загрозу, боятися і ховатися.</p>
<p>В нас, мені здається, взагалі до появи цих питань і не з`являлося жодних загострень відчуття небезпеки. От тільки-но я чую &quot;Чи почуваєте ви себе у безпеці?&quot; – одразу не розумію, а чому саме я повинен почувати себе в небезпеці. І кому я потрібен, щоб мені щось загрожувало? Втім, як за командою, пішли балачки про небезпеку-безпеку і в тєліку, і на радіо. Що це? Друга &quot;толерантність&quot;.</p>
<p>Як ви вважаєте?</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 06 Apr 2008 23:42:50 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/33487.html</guid>
</item>

<item>
<title>Желтые Воды 01-02 апреля 2008. (Почти кошачий фоторепортаж.)</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/33128.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Что поразило в Желтых Водах - обилие уличных котов. Но, в  репортаже не только котики.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Apr 2008 01:45:58 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/33128.html</guid>
</item>

<item>
<title>Вести с полей.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/33104.html</link>
<description><![CDATA[<p>Рассказываю тем, кому интересно...</p>
<p>Мы переезжаем в Калиновку под Николаевом. Купили домик на 15-ти сотках земли. Скоро переезжаем. Сделаем удобства, и будет совсем хорошо.</p>
<p><img hspace="10" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/MY/kalinovka.jpg" alt=""></p>
<p>Калиновка - шикарное село на берегу Ингула. Красота, зелень, свежий воздух, экологически чистые продукты, тишина - все то, чего так не хватает в Киеве, чтоб чувствовать себя человеком. :)</p>
<p><img width="490" hspace="10" height="361" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/MY/sve4i.jpg" alt=""></p>
<p>Первого апреля отметили 4 года сынуле. Он пока у бабушки с дедушкой в Желтых Водах. Ездили туда на его д. р. На фото - мальчик загадал желание и задул свечи.</p>
<p><img width="483" hspace="10" height="512" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/MY/sbory.jpg" alt=""></p>
<p>А в Киеве - сборы, чемоданы, коробки...</p>
<p>Устали от путешествий. :)</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 04 Apr 2008 23:43:12 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/33104.html</guid>
</item>

<item>
<title>Я на минутку... (фото)</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/31635.html</link>
<description><![CDATA[<p>Привет всем! :)</p><p>Я буквально на минутку. Не мог не поделиться фото. ;)</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 31 Mar 2008 01:58:34 +0300</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/31635.html</guid>
</item>

<item>
<title>Що на фото?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/28575.html</link>
<description><![CDATA[<p>Вийшла суперечка - я кажу, що стопудово видно, що на фото! А мені кажуть, що тут зображене зовсім інше. Ваша думка, що на фото?</p><p><img width="480" hspace="10" height="446" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/MY/sho.jpg" alt=""></p>]]></description>
<pubDate>Tue, 18 Mar 2008 18:33:26 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/28575.html</guid>
</item>

<item>
<title>Пропоную в цьому пості говорити тільки в риму, і запрошую у гості блогера і маму - Біму! :)</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/27864.html</link>
<description><![CDATA[<p>Різних тут поетів - море,</p><p>і вони всі - геніальні!</p><p>Що не скажеш - то в них горе!</p><p>Де ж межа моїй моралі?</p><p>Якщо хочеш відповісти -</p><p>тільки в риму! Всі - поети.</p><p>Спробуємо розкусити,</p><p>в кого кращії памфлети.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 15 Mar 2008 01:05:01 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/27864.html</guid>
</item>

<item>
<title>Конкурс века для художников! Заходи, не бойся, рисуй, сохраняй, выставляй ссылку или готовый рисунок, хвастайся! :) Победитель выб</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/27803.html</link>
<description><![CDATA[<p><a href="http://hiblogger.net/settings/get-widget/26/" target="_blank">1. С помощью вот этого виджета http://hiblogger.net/settings/get-widget/26/</a> рисуем, кто во что гаразд;</p><p>2. сохраняем свой рисунок с помощью кнопки SAVE;</p><p>3. выставляем линк на свое творчество в комментах;</p><p>4. побеждает тот, чей рисунок наберет больше баллов на сайте <a href="http://offtype.net/" target="_blank">http://offtype.net/</a>!</p><p>ПОЕХАЛИ! :))</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 14 Mar 2008 18:59:32 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/27803.html</guid>
</item>

<item>
<title>Большая просьба, особенно к новеньким блоггерам.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/27462.html</link>
<description><![CDATA[<p>Господа! Подключайтесь к нашему сообществу взаимопомощи: <a href="http://community.hiblogger.net/xobabadadiro/" target="_blank">http://community.hiblogger.net/xobabadadiro/</a></p><p>Вносите новые идеи, принимайте посильное участие в деятельности сообщества, размещайте ссылку на нас у себя в блоге. :)</p><p>Пусть нас будет больше! Пусть мы будем активней! :)</p><p>Благодарю!</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 13 Mar 2008 02:18:51 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/27462.html</guid>
</item>

<item>
<title>Пародия на Julia_Sch.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/27458.html</link>
<description><![CDATA[<p><b>Стих автора</b>: <a href="http://juliasch.hiblogger.net/25479.html" target="_blank">http://juliasch.hiblogger.net/25479.html</a></p><p><b>Пародия</b>.</p><p> </p><p>Коричневый костюм одев,</p><p>решил В. К. испортить праздник.</p><p>Он думал, этот беспредел</p><p>сойдет ему, каков проказник!</p><p>Рука, протянутая в зал,</p><p>меня заводит... Возбужденье!</p><p>Витасик! Как он зажигал!</p><p>Уж плохо с  сердцем... Помраченье.</p><p>Твой взгляд, как луч во мраке зала,</p><p>меня коснулся и погас.</p><p>Я пошатнулась и упала...</p><p>Как тошно мне!.. Где унитаз?!</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 13 Mar 2008 01:43:47 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/27458.html</guid>
</item>

<item>
<title>Прогулка по Пересадовке, Калиновке, Воскресенску (под Николаевом) 9-го марта 2008 г.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/27436.html</link>
<description><![CDATA[<p>В минувшие выходные путешествовали по селам вблизи Николаева. Фотоотстрел ниже.</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 12 Mar 2008 23:05:48 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/27436.html</guid>
</item>

<item>
<title>О чем бы вы хотели узнать из блога?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/27332.html</link>
<description><![CDATA[<p>Маленькое интервью! :) Прямые вопросы - прямые ответы.</p><p>О чем вы с удовольствием читали бы в блоге своего друга:</p><p> </p><p>1. О буднях пожарных.</p><p>2. О финансовых трюках.</p><p>3. О сексе, флирте, измене.</p><p>4. Как ходить на работу и не работать?</p><p>5. Как заработать честно и много?</p><p>6. Как всегда выглядеть красиво и презентабельно?</p><p>7. Где лучше и интересней жить?</p><p>8. О здоровом питании.</p><p>9. О качестве образования.</p><p>10. О web 2.0.</p><p>11. О возможности путешествий.</p><p>12. О малоизвестных фактах из жизни &quot;звезд&quot;.</p><p>13. О героях, живущих среди нас.</p><p>14. Об автомобилях, тюнинге и новых тенденциях в автомобилестроении.</p><p>15. Мониторинг мирового рынка недвижимости.</p><p>16. Как построить здоровые взаимоотношения со всеми окружающими?</p><p>17. Как все успевать (таймменеджмент)?</p><p>18. Как найти себя и свое любимое дело?</p><p>19. Из жизни большой современной организации.</p><p>19. Свой вариант интересной темы.</p><p> </p><p>Благодарю! :)</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 12 Mar 2008 14:46:04 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/27332.html</guid>
</item>

<item>
<title>Что, кроме денег</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/26682.html</link>
<description><![CDATA[<p>...могло бы заставить вас тяжко работать?</p><p>То есть, вопрос в том, что кто-то согласен трудиться и за еду. А что для вас будет достаточной компенсацией труда? Какие еще награды, кроме материальных, могли бы вас удовлетворить?</p><p>Я специально не перечисляю возможные варианты таких вознаграждений, потому как хочу увидеть ваши оригинальные персональные ответы. :)</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 08 Mar 2008 11:23:24 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/26682.html</guid>
</item>

<item>
<title>8 марта. День памяти Клары Цеткин.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/26555.html</link>
<description><![CDATA[<p>Господа! Мне чрезвычайно интересно ваше мнение по поводу этого праздника - Международного женского дня 8 марта.</p><p>Исторически - это день, напоминающий мужчинам, что женщина - тоже человек, фактически - это прекрасный повод для маркетологов втюхать залежалый товар со складов.</p><p>А что для вас 8 марта?</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 07 Mar 2008 14:09:50 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/26555.html</guid>
</item>

<item>
<title>Счастье. :)</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/26468.html</link>
<description><![CDATA[<p>Мы ищем о чем писать, пишем то, что стопудово попадет в рейтинг, отслеживаем траекторию собственного взлета в социальных сетях, надеемся ухватить за шлейф призрак мимолетной популярности. Как это все комично, коллеги!</p>
<p>Быть простым - сегодня это сложная работа. Быть собой стало подвигом. Говорить правду - непомерное бремя. Заниматься любимым делом - стать объектом зависти.</p>
<p>Как быть счастливым? Все очень просто. Поделись своей микроскопической радостью хоть с кем-то, и она вернется к тебе лавиной счастья. Я не имею в виду в подробностях рассказывать о фантастическом сексе  своему другу-неудачнику. Я говорю о настроении. Передать его так легко! Просто улыбкой, просто шуткой, просто дополнительной минутой разговора, просто открытым взглядом...</p>
<p>Создайте вокруг себя облако счастья, и все, кто в него попадет, станут чуть счастливее.</p>
<p>Конечно, можно пенять на бешенные скорости жизни, на усталость, на внешние раздражители. Но все внешние раздражители - это, в конечном итоге - мы сами. Так что, секрет счастья прост - делись, и не жди ничего взамен. Делись, потому что у тебя - через верх, а не потому что выгодно.</p>
<p>Счастья вам, коллеги. :)</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 07 Mar 2008 00:37:22 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/26468.html</guid>
</item>

<item>
<title>Прогулка с детьми из приюта "Надежда" 6 марта 2008 года. ТРЦ "Большевик" ("Киндерплац").</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/26443.html</link>
<description><![CDATA[<p>Сводили мы детей из приюта сегодня в &quot;Киндерплац&quot;, что в ТРЦ &quot;Большевик&quot;, что у ст. метро &quot;Шулявская&quot;. Кристина, Валерия, Алексей, Роман и Ирина Михайловна (<i>воспитатель</i>) остались довольны. :)</p>
<p>Ниже - фотоотчет.</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 06 Mar 2008 20:42:15 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/26443.html</guid>
</item>

<item>
<title>Прогулка по Оболони 5 марта 2008 года.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/26222.html</link>
<description><![CDATA[<p>Гуляли мы сегодня на Оболони, и вот как она выглядела. :)</p>
<p> </p>
<p> </p>]]></description>
<pubDate>Wed, 05 Mar 2008 20:33:37 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/26222.html</guid>
</item>

<item>
<title>Присоединяйтесь!</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/25920.html</link>
<description><![CDATA[<p>6 марта 2008 года мы с женой в 11:00 ведем детей из приюта &quot;Надежда&quot; в детский лабиринт в ТРЦ &quot;Большевик&quot; (метро Шулявская).</p>
<p>Приглашаем всех желающих познакомиться и пообщаться с детьми! :)</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 04 Mar 2008 12:50:13 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/25920.html</guid>
</item>

<item>
<title>Угадайте, что на фото?! :)</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/25435.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<pubDate>Sat, 01 Mar 2008 16:35:39 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/25435.html</guid>
</item>

<item>
<title>В предпоследнюю стадию...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/25044.html</link>
<description><![CDATA[
<p>вступил проект компании CiM - <a href="http://srez.net/"><b>SREZ.net</b></a></p>
<p>Соавтор проекта приглашает всех желающих стать респондентами! И хорошего вам улова! ;)</p>

<p>P. S. Коллеги-хайблоггеры! Буду признателен, если вы разместите в своих боковых блоках ссылочку на <a href="http://srez.net/"><b>SREZ.net</b></a> ;)</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 28 Feb 2008 12:03:15 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/25044.html</guid>
</item>

<item>
<title>Алея слави ХБ.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/25024.html</link>
<description><![CDATA[<p>Прочитав <a target="_blank" href="http://amin77.hiblogger.net/25007.html">пост амін сім сім про МірЛу</a>ч, і подумав, що треба організувати таку спільноту - <a href="http://community.hiblogger.net/ag/"><b>Алея слави ХБ</b></a>.</p>
<p>Будем <a href="http://community.hiblogger.net/ag/">тут</a> ділитися своїми досягненнями у різних сферах життя. Хай всі знають, які тут талановиті люди зібралися! :)</p>
<p> </p>
<p>Що скажете, хайблогери? ;)</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 28 Feb 2008 09:48:32 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/25024.html</guid>
</item>

<item>
<title>Обратная сторона гламура. [Киев. Фото. 27 февраля 2008 года.]</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/24944.html</link>
<description><![CDATA[<p> </p>
<p>Прошелся сегодня по Караваевым дачам своим фотоглазом. Ниже - то, что я увидел. А кто найдем мой дом на фотках - получит от меня риспект и уважуху. ;)</p>
<p> </p>
<p> </p>]]></description>
<pubDate>Wed, 27 Feb 2008 18:40:18 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/24944.html</guid>
</item>

<item>
<title>Прихожу домой...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/24886.html</link>
<description><![CDATA[<p>а тут в почте книга PromotionMix-2008. Ну, а в книге - мое лицо и статья, которые внимательные читатели моего блога уже имели возможность изучить ранее.</p>
<p>Два дня подряд вижу свой портрет в СМИ - к чему бы это?..</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 27 Feb 2008 14:03:44 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/24886.html</guid>
</item>

<item>
<title>Добро пожаловать в нормальный мир!</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/24831.html</link>
<description><![CDATA[<p> </p>
<p>Мы помогаем детям из детских домов, сиротам, детям из проблемных семей. Мы их подкармливаем, мы их подлечиваем, одеваем, выгуливаем, общаемся. Мы как бы компенсируем им отсутствие нормальной жизни. Мы считаем нормальной жизнь вне детдома. Мы приглашаем их в эту жизнь сначала ненадолго, выгуливая в культпоходах, потом навсегда, по выпуску из детдомов.</p>
<p>Протер я свои розовые очки, и увидел не грязь, а грязищу нашей нормальной жизни. Куда ж мы их приглашаем, господа? В мир разврата, азарта, дурмана и отравы? Таки да! Жить в детском доме – не нормально. Нормально попасть в круговорот реальной жизни, с реальными синяками и болью, с реальным обманом и жестокостью.</p>
<p>Мне кажется, нужно тщательней готовить наш нормальный мир для этих детей. Он должен быть намного лучше их жизни за забором.</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 27 Feb 2008 08:30:17 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/24831.html</guid>
</item>

<item>
<title>Різний Київ 25 лютого 2008 року. Фото.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/24556.html</link>
<description><![CDATA[<p> </p>
<p>Сьогодні довелося трохи покататися Київом. Ось, що наклацав по дорозі.</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 25 Feb 2008 18:30:50 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/24556.html</guid>
</item>

<item>
<title>Приют "Надежда". Сводка на воскресенье, 24.02.2008.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/24348.html</link>
<description><![CDATA[<p>Уважаемые хайблоггеры-хобабыдадирошники!</p>
<p>Сегодня мы заносили пирожки выпечки моей жены с вишнями и творогом нашим соседям - детям из приюта &quot;Надежда&quot;.</p>
<p>Ситуация там такая: на сегодня в приюте четверо детей - Лера, Кристина, Роман и Алексей. Роман в ближайшем будущем перейдет во взрослую часть центра - он уже во втором классе. А в приют приведут еще двоих новеньких детишек помладше. Дениса и Дженифер забрали - мама и бабушка соответственно. Даша Ковальчук - уже у тети своей.</p>
<p>К детям ходит учитель - подтягивает их к школе.</p>
<p>Но, самое главное, что я хотел сказать - девочки, которые сделали настоящий праздник детям к Новому году - приходите еще! Вас так ждут!!! Они помнят и подготовку к НГ, и подарки, и культпоход! Приходите, общайтесь, дети вас любят и ждут. Это - ваши настоящие друзья. ;)</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 24 Feb 2008 18:23:29 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/24348.html</guid>
</item>

<item>
<title>Киев-Николаев-Киев. 19.02.2008-20.02.2008. Фото.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/23795.html</link>
<description><![CDATA[]]></description>
<pubDate>Thu, 21 Feb 2008 21:34:10 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/23795.html</guid>
</item>

<item>
<title>Из моего окна. Пару часов назад. Фото.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/22375.html</link>
<description><![CDATA[<p><img hspace="10" alt="Фото из окна моей квартиры на Борщаговской 15.02.2008." src="http://anatoleach.hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/MY/purga.jpg"></p>]]></description>
<pubDate>Fri, 15 Feb 2008 18:43:53 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/22375.html</guid>
</item>

<item>
<title>А вас еще не за...... эти депрессии в блогах?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/21457.html</link>
<description><![CDATA[<p>Уже слышу гневные крики оппонентов, мол, не нравится, не читай! Все равно, выскажусь.</p>
<p>Какого хрена так много этих постов про депрессии? Вот на что надеется человек, пишуший: &quot;...у меня депрессия, и то и се попробовал, и то в туда засунул, не греет, и наоборот вывернул... тоже не прет... помогите, что мне делать? Как же быть?.. <strike>Забыл, как тот препарат называется!.. Помогите вспомнить!.. Снова хочу на Ямайку!...</strike>&quot;</p>
<p>Чего ждет автор? Что к нему/ней примчится пирнц/принцесса на белом вертолете с <strike>кораблем соломы</strike> успокоительным <strike>эротическим</strike> массажем? Или, что завалит дружище с литрухой Абсолюта, копченой курицей и пол-штукой баков на всякий случай?..</p>
<p>Главное, что этих депрессирующих все больше! Рекомендую всем, кому хреново, создать сообщество на отдельной платформе, типа футбол.уа, и заливать там своими <strike>соплями и слюнями</strike> слезами блоги друг друга. Не фиг отравлять жизнь окружающим своими <strike>вонючими</strike> тоскливыми постами.</p>
<p>Больше позитива! Не все же так, блин, гнило! :))</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 11 Feb 2008 20:21:48 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/21457.html</guid>
</item>

<item>
<title>Ху из Владимир Вольфович.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/21336.html</link>
<description><![CDATA[<p>Жириновский. Как много в этом звуке. Никого не оставляет равнодушным эта фамилия. Сразу обозначу свое к нему отношение, чтоб все ниженаписанное не показалось провокацией.</p>
<p>Мне Владимир Вольфович нравится. Его харизма видна, наверняка, и из Америки. Так магнетически действовать на аудиторию почти никому не удается сегодня в российском политикуме. С этим трудно спорить.</p>
<p>Как же ему удается говорить столь нелицеприятные вещи, и оставаться безнаказанным? Думаю, у него картбланш от всех правителей Руси, как у шута, которому можно говорить все, благодаря своему  &quot;несерьезному&quot; статусу. И он прекрасно с этим справляется. Говорит таки все! :)</p>
<p>Недавно пересмотрел несколько фрагментов на ютуб с Жириновским - море удовольствия!, как от хорошего фильма. :) И как же смешно, нелепо и истерично выглядят его комментаторы-судьи! :) Его так бичуют, такими низкими эпитетами осыпают, что сами поневоле начинают им соответствовать более точно, нежели сам Жирик.</p>
<p>И еще. Конечно, я не знаю, что творится в его черепушке на самом деле. Но! Мне кажется, или я почти уверен, что это - добрый и отходчивый человек, который просто делает свое дело, каким бы экстравагантным оно не казалось.</p>
<p>А как относитесь вы к Владимиру Вольфовичу?</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 11 Feb 2008 12:38:42 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/21336.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына. 10. [Срочно в номер! Телеграфирую из-под стула.]</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/20861.html</link>
<description><![CDATA[<p>Только что выдал!!! :))))</p>
<p>Малый заболел пару дней назад. Температура, сопли, кашель, хриплый голос портового грузчика...</p>
<p>Звонит бабушка. Спрашивает, как, мол, внучок?.. Мама передает ему трубку.</p>
<p> </p>
<p>Бабушка: <b>Ну, что, приболел?</b></p>
<p>Внучок: <b>Да, кашляю...</b></p>
<p>Бабушка: <b>Ну, ты лечись, выздоравливай!</b></p>
<p>Внучок: <b>Да, бабушка, мы лечимся!.. От лекарств у меня понос.</b></p>
<p> </p>
<p><b>***</b></p>
<p> </p>
<p>Успокоил, короче, бабулю!</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 08 Feb 2008 18:47:35 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/20861.html</guid>
</item>

<item>
<title>Встреча ХБ. [Почти рэп].</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/19455.html</link>
<description><![CDATA[<p> </p>
<p>От &quot;клав&quot; своих модных с трудом отлипая,</p>
<p>Попы свои тяжело поднимая,</p>
<p>Дежурную чашку кофе глотком допивая,</p>
<p>В трусы и обувку туго влезая,</p>
<p>Тела свои в транспорт различный сажая,</p>
<p>По городу кости свои перемещая,</p>
<p>На встречу веселую себя устремляя,</p>
<p>Хайблогеры в Бочку по очереди вползают.</p>
<p>Один за другим порог преодолевают,</p>
<p>Знакомятся, здороваются, лицо улыбают.</p>
<p>Приколы, бояны свои и чужие вспоминают.</p>
<p>Своим несоотвествием виртуальному образу друг друга удивляют.</p>
<p>Желудок пивком и другим наполняют,</p>
<p>Смеються, грустят, в стакан наливают.</p>
<p>По-братски наркотеги распределяют,</p>
<p>В нирвану свое сознание отправляют.</p>
<p>Хорошо подумай, брат,</p>
<p>Кто прав, кто не прав, и кто виноват.</p>
<p>Эта мега-вечеринка</p>
<p>Для мачо и для блондинок!</p>
<p>Заумных и нудных мы туда не звали,</p>
<p>Так вот, умники, чтоб вам не накидали,</p>
<p>Вы свои языки прикусите,</p>
<p>А то потом пощады не просите!</p>
<p>Всем веселиться, танцевать,</p>
<p>Иначе – никак! Йоу!! Вашу мать!</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 01 Feb 2008 12:59:09 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/19455.html</guid>
</item>

<item>
<title>Бег молодого мажора.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/19218.html</link>
<description><![CDATA[<p> </p>
<p>Шуршание машины.</p>
<p>Людмилы, Светы, Инны...</p>
<p>В грязище по колено,</p>
<p>И по уши в изменах.</p>
<p> </p>
<p>Вечерние рассказы.</p>
<p>Неплохо б с тремя сразу!</p>
<p>Шуршание купюры.</p>
<p>Мамоны диктатура.</p>
<p> </p>
<p>В сиянии квартала</p>
<p>Так радостного мало.</p>
<p>И совесть – тоже баба.</p>
<p>Ее бы! И неслабо!</p>
<p> </p>
<p>Бежать без остановки,</p>
<p>Чтоб мысли в бестолковке</p>
<p>Расти не успевали.</p>
<p>И снова &quot;фестивали&quot;!</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 31 Jan 2008 10:24:03 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/19218.html</guid>
</item>

<item>
<title>Киев-кит. Настроение.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/19125.html</link>
<description><![CDATA[<p> </p>
<p> </p>
<p>Киев-кит, проглот хвостатый! Проглотил ты миллионы.</p>
<p>Нипочем тебе вдруг стали человечества законы.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p>Спину мокрую и брюхо гладит мокрая резина.</p>
<p>Почему ты дышишь, рыба, едким выхлопом бензина?</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p>Почему на выгнешь спину? Почему хвостом на сбросишь</p>
<p>прорезиненные клешни и железные моторы?</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p>Ты устало лишь вздыхаешь. Мудро щуришься на солнце.</p>
<p>Благосклонно позволяешь строить новые оконца</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p>на своей спине широкой. Скоро голову покроют</p>
<p>твои жители жильями и глаза твои закроют.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<p>Все равно тебя мы любим, хоть уродуем безбожно.</p>
<p>Ты не сбрось нас со спины-то, Киев-кит, наш друг надежный!</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 30 Jan 2008 17:18:51 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/19125.html</guid>
</item>

<item>
<title>Транспорт в Киеве.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/18901.html</link>
<description><![CDATA[<p>В связи с возросшим траффиком и выхлопом в столице Украины, меня интересует ваше отношение к этой проблеме, уважаемые блоггеры.</p>
<p>1. Каким транспортом вы пользуетесь?</p>
<p>2. Есть ли у вас автомобиль?</p>
<p>3. Целесообразно ли приобретать авто в Киеве сейчас?</p>
<p> </p>
<p> </p>
<b>Как вы перемещаетесь по Киеву?</b>
<form method="post" action="http://hiblogger.net/pollings/vote">
    <input type="hidden" value="948" name="polling_id"><ul><li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6088" value="6088" name="answer"><label for="frma6088">Пешком.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6089" value="6089" name="answer"><label for="frma6089">На велосипеде.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6090" value="6090" name="answer"><label for="frma6090">Общественным транспортом (троллейбус, трамвай, автобус, метро, маршрутка).</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6091" value="6091" name="answer"><label for="frma6091">Электричка + муниципальный транспорт.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6092" value="6092" name="answer"><label for="frma6092">На собственном авто, мотоцикле.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6093" value="6093" name="answer"><label for="frma6093">Сижу дома.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6094" value="6094" name="answer"><label for="frma6094">Свое авто/мотоцикл + общественный транспорт.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6095" value="6095" name="answer"><label for="frma6095">Такси.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frma6096" value="6096" name="answer"><label for="frma6096">На роликах, санях, скейтборде.</label></li>
        <li><input type="radio" align="absmiddle" id="frmcom_948" value="0" name="answer"><label for="frmcom_948">свой вариант</label><br><input type="text" align="absmiddle" value="" name="comment"></li>
    </ul><input type="submit" value="проголосовать" name="submit"></form>
]]></description>
<pubDate>Tue, 29 Jan 2008 17:06:12 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/18901.html</guid>
</item>

<item>
<title>Президент.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/18163.html</link>
<description><![CDATA[<p>А давайте оберемо наступного президента України з ХБ! Не поспішайте під стіл! Хід моїх думок такий:</p>
<p><b>1</b>. ХБ користується найпросунутіша частина українців.</p>
<p><b>2</b>. Серед нас є розумні та чесні.</p>
<p><b>3</b>. Складені разом зусилля всіх хайблогерів можуть переплюнути будь-яку куплену передвиборчу кампанію.</p>

<p>Що скажете?</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 25 Jan 2008 16:51:05 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/18163.html</guid>
</item>

<item>
<title>Ответственность.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/18126.html</link>
<description><![CDATA[<p>Ребята! А кто-нибудь думал о том, что помогая детям из трудных семей и сиротам, мы можем взростить и злодея. Ну, не все же они вырастут добрыми и рассудительными. Согласны?</p>
<p>Меня интересует, разделим ли мы, помогающие им выжить в раннем возрасте, моральную ответственность за их будущие злодеяния?</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 25 Jan 2008 14:11:49 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/18126.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына. 9.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/18073.html</link>
<description><![CDATA[<p>У нашего малого есть такая тема: он может что-то сказать, и так и случается. Даром предвидения я бы это не назвал, но факты говорят сами за себя.</p>
<p>Так, например, когда он еще ходить не умел, и мы подъезжали с коляской к лифтам, он безошибочно всегда показывал на тот лифт из двух, который и приезжал в самом деле. Я даже начал его просто спрашивать - Какой лифт приедет?, и он показывал точно. С возрастом, правда, эта особенность исчезла у него.</p>
<p>Когда он уже говорил, были несколько случаев, когда он фантазировал, как нам казалось, а оно именно так и случалось! :)</p>
<p>Нужно сказать, что его &quot;предсказания&quot; сейчас смешаны с шутками, но всегда он предваряет свои речи словами: - А вы знаете, передавали, что... и дальше - текст либо шутки, либо &quot;прогноза&quot;.</p>
<p>Когда мы были в Солочине, малый выдал такое: - А Вы знаете, передавали, что в вагоне, в котором мы будем в Киев ехать, унитазы будут сверху белые? Ну, мы, естественно, улыбнулись снисходительно, и забыли... Когда жена в вагоне повела малого в туалет, вернулась, и говорит: - Таки белые!!! (<i>Кольцо и крышка</i>, <i>то есть - таки сверху</i>).</p>
<p>Малый выдает: - Ну, передавали же такое! :)</p>
<p>Я его и спрашиваю: - Сына, а по какому тебе каналу передают такую ценную информацию???!!!</p>
<p>Он (<i>без малейшей заминки</i>): - По четвертому.</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 25 Jan 2008 09:14:36 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/18073.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына. 8.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/17976.html</link>
<description><![CDATA[<p>Сидим, ужинаем. Малый только что выгреб за то, что встряет в разговор...</p>
<p>У всех серьезные лица. Едим. Проходит пара минут...</p>

<p>Малый, с виноватым выражением лица, тихонько: Мама!..</p>
<p>Мама: Что?</p>
<p>Малый (<i>ангельским голосом</i>): ...А Ющенко передавал, что теперь будет вот такая песенка:</p>
<p>Уже на сонечку тепло!</p>
<p>цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь.</p>
<p>Уже горобчики кругом!</p>
<p>цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь.</p>

<p>=======</p>

<p>Мы, конечно, лежали под столом. :)</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 24 Jan 2008 21:31:21 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/17976.html</guid>
</item>

<item>
<title>Обратите внимание:</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/17695.html</link>
<description><![CDATA[<p>Во <a href="http://community.hiblogger.net/ua_second_hand/">вторые руки</a> <a href="http://community.hiblogger.net/ua_second_hand/17633.html"><b>продаю</b></a> (и <a href="http://community.hiblogger.net/ua_second_hand/17634.html">отдаю</a>) прекрасные вещи!</p>
<p>10% от вырученных средств пойдут на помощь <a href="http://community.hiblogger.net/xobabadadiro/17499.html"><b>Алине из Мариуполя</b></a>.</p>

<p>Активней, товарищи! :)</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 23 Jan 2008 12:37:22 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/17695.html</guid>
</item>

<item>
<title>...и вас не спросили.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/17560.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Недавно я обнаружил два случая публикации моих материалов без моего ведома в печатном и интернет-СМИ.</p>
<p>С одной стороны, приятно, конечно, что ценят мои мысли.</p>
<p>С другой, никто со мной не связывался и ни о чем не спрашивал.</p>

<p>Как бы поступили вы, коллеги, в таком случае?</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 22 Jan 2008 16:45:41 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/17560.html</guid>
</item>

<item>
<title>"Ми були, були, на селі!.."</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/17353.html</link>
<description><![CDATA[<p>Сьогодні повернулися з короткочасного відпочинку у селі Солочин (~10 км від Сваляви), що на Закарпатті. Як же там гарно. Жили в приватному гостинному, клмфортному, затишному готелі &quot;У Галі&quot;. Все є в номері + загальна камінна зала + загальна кухня. Двір закінчується річкою Латориця.</p>
<p>Поруч - два потужних санаторії - &quot;Квітка полонини&quot; та &quot;Кришталеве джерело&quot;. Зовсім поруч - приватний комплекс &quot;Ельдорадо&quot; з декількох хатинок-зрубів, бані та ресторану. Фантастично гарна та помірна за ціною кухня! Класно оздоблений ресторан.</p>
<p>Їздили на екскурсію у Середнє - на дегустацію вин (державне підприємство &quot;Леанка&quot;).</p>
<p>Двічі смажили шашлики.</p>
<p>Спали. Гуляли. Дихали киснем. Це - справжній відпочинок.</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 21 Jan 2008 16:38:09 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/17353.html</guid>
</item>

<item>
<title>Минимально необходимая ложь.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/15891.html</link>
<description><![CDATA[<p>Меня волнует вопрос лжи. Точнее, волновал всегда. Сейчас, меня конкретно волнует вопрос минимально необходимой лжи собственным детям. Есть ситуации, когда не только долго, но и посути невозможно объяснить ребенку какие-то понятия. Или нужно всегда говорить правду? Или: &quot;Заткнись! Мне лучше знать!&quot;?</p>
<p>Если есть идеи, поделитесь, пожалуйста. Но, желательно, из личного опыта. Благодарю.</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 14 Jan 2008 00:25:39 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/15891.html</guid>
</item>

<item>
<title>А от мені цікаво - чому на ХБ процвітає мат?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/15756.html</link>
<description><![CDATA[<p>Це що, такий спосіб бути оригінальним? Чи не вистачає матюків у повсякденому житті? Чому б не спробувати позбутися хоч тут мату? Деколи читаєш ніби-то розумні речі - бац!, матюк. І настрій зіпсовано...</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 13 Jan 2008 13:04:54 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/15756.html</guid>
</item>

<item>
<title>Тут не можна задавати питань про мене. Тут взагалі не можна задавати питань.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/15754.html</link>
<description><![CDATA[<p>Деякі хайбложанки привертають до себе увагу такими от електроними інтерв`ю, типу, задавайте питання, всю правду розкажу, мол.</p>
<p>Чи то в них час сповіді, чи то дійсно, їм мало уваги приділяють хайблогери? І невже на будь-яке питання дадуть відповіді? Навряд чи.</p>
<p>Я вирішив започаткувати альтернативний рух - він називається - рух правди. Тому що я чесно кажу, що нічого не розкажу. І по суті, моя заява нічим не відрізняється від їхніх. Адже, ні вони, ні я правди не скажемо.</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 13 Jan 2008 12:43:47 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/15754.html</guid>
</item>

<item>
<title>Для великих дизайнеров, любителей аватаров и анимации!</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/15732.html</link>
<description><![CDATA[<p>Вот такие полезные для вас ссылки нашел:</p>
<p><a href="http://www.aniboom.com/MicroSmotion/">http://www.aniboom.com/MicroSmotion/</a></p>
<p><a href="http://www.aniboom.com/ShapeshifterAnimachine.aspx">http://www.aniboom.com/ShapeshifterAnimachine.aspx</a></p>

<p>Правда, не разбирался подробно, но, кажется, интересный продукт (для создания аватаров - особенно).</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 13 Jan 2008 03:33:08 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/15732.html</guid>
</item>

<item>
<title>Друзья... Коллеги... Приятели... Знакомые...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/15705.html</link>
<description><![CDATA[<p>Этот НГ вдохновил меня подумать в очередной раз над этими определениями. Мы меняем взгляды на многие понятия в течение жизни.</p>
<p>Что для меня друг? Это человек, который не надоедает. Причем не важно, вы общаетесь, или просто рядом, или далеко, но рядом ментально.</p>
<p>Что для меня коллега? Человек, с которым интересно решать профессиональные вопросы. Он не только мастер своего дела, но и учитель - может доступно объяснить тонкости своего дела.</p>
<p>Что для меня приятель? Человек, с которым интересно беседовать некоторое время. Но, обязательно отдыхать от него.</p>
<p>Что для меня знакомый? Человек, координаты которого у меня есть, но не факт, что я ими когда-либо воспользуюсь.</p>

<p>А что за этими словами ставите вы?</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 12 Jan 2008 23:15:17 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/15705.html</guid>
</item>

<item>
<title>Іноземці vs наші. Ринок консалтингу. [Фрагмент одної з моїх останніх робіт.]</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/15062.html</link>
<description><![CDATA[<p>Особисто я бачу ситуацію так.</p>

<p>Ринок консалтингу в Україні сьогодні майже невидимий, тобто закритий і малоінформативний. Професія консультанта поки що навіть не набула офіційного статусу. Отже, майже всі вітчизняні консалтингові компанії розвиваються навмання, бо всі вони мають спільну проблему &ndash; жорсткий дефіцит інформації про свій ринок.</p>
<p>Іноземні мережеві консалтингові агенції приходять одразу зі своїми клієнтами, і мало втручаються у картину саме вітчизняного консалтингу. Тобто, наприклад, мережева транснаціональна консалтингова фірма Ікс приходить на українській простір разом з мережевою транснаціональною фірмою по продажу молодіжного одягу Ігрек. На ринок консалтингу України це майже ніяк не впливає. Бо клієнт і консультант утворюють такий собі самодостатній тандем. Два &quot;іноземці&quot; зі своїм баченням ринку розвивають свій бізнес. Отже, ні перша компанія не цікава ринку, як конкурент, ні друга, як клієнт.</p>
<p>З часом, звичайно, кожна іноземна консалтингова компанія буде намагатися завоювати частку ринку. Але тут в гру вступають місцеві авторитети галузі, які вже зараз намагаються моніторити ринок консалтингу та контролювати всі його сегменти.</p>

<p>А що думаєте ви? Мені цікава ваша думка. :)</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 10 Jan 2008 13:28:26 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/15062.html</guid>
</item>

<item>
<title>І ось що я вирішив...</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14929.html</link>
<description><![CDATA[<p>...після того, як ми подумали.</p>

<p>1. Остаточно позбутися сленгових слів і спілкуватися виключно правильною мовою, бо набридла ця квазі-мова.</p>
<p>2. Ігнорувати дебілів у спілкування в блогах (в житті вже давно).</p>
<p>3. Спробувати надавати більше інформації колегам, партнерам, замовникам безкоштовно.</p>
<p>4. Берегти нерви власні і оточуючих, виключивши дрібне і непотрібне з кола обговорюваних проблем.</p>
<p>5. Ставитися до зовнішніх пропозицій спокійніше, ставлячи себе на місце опонента.</p>
<p>===</p>
<p>Це вирішено остаточно. Решта - в розробці.</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 09 Jan 2008 17:28:47 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14929.html</guid>
</item>

<item>
<title>Все мы поэты.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14239.html</link>
<description><![CDATA[<p>Откопал свое &quot;рифмо-творчество&quot; возраста около 20-26. И смех, и грех! Выложил в предыдущих постах кое-что из раскопок.</p>
<p><a href="http://anatoleach.hiblogger.net/14237.html" target="_blank"><b>Трамвай</b></a> - <i>грустно, почти ничего не изменилось</i>.</p>
<p><a href="http://anatoleach.hiblogger.net/14236.html" target="_blank"><b>Весна</b></a>.</p>
<p><a href="http://anatoleach.hiblogger.net/14235.html" target="_blank"><b>Революционное (меншивистское)</b></a> - <i>это ж надо было так предвидеть</i>!</p>
<p><a href="http://anatoleach.hiblogger.net/14234.html" target="_blank"><b>Городское (наивное)</b></a> - <i>уже хочу в деревню</i>!</p>
<p><a href="http://anatoleach.hiblogger.net/14233.html" target="_blank"><b>Революционное (почти плагиат)</b></a>.</p>
<p><a href="http://anatoleach.hiblogger.net/14232.html" target="_blank"><b>Гости</b></a> - <i>выпивал я тогда</i>...</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:47:59 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14239.html</guid>
</item>

<item>
<title>[Из раннего меня.] ТРАМВАЙ.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14237.html</link>
<description><![CDATA[<p>Трамвай с вагонами первого класса</p>
<p>Отправлен будет с восьмого пути.</p>
<p>Билеты были; но только в тех кассах,</p>
<p>Которых мы не сумели найти.</p>
<p>И нас, не нашедших билетов, много.</p>
<p>Одни веселятся, другие - в плач.</p>
<p>Хоть плачь, хоть скачь - с билетами - строго.</p>
<p>Ну, а веселым поможет врач.</p>
<p>Трамвай нырнет за ближайший пригорок,</p>
<p>А нас разгонят по скучным домам.</p>
<p>И вкус обиды чтоб не был горек,</p>
<p>Его разбавят стаканом вина.</p>
<p>С годами забудем мы о трамвае,</p>
<p>О тех &lsquo;симпатягах&rsquo;, что ехали в нем...</p>
<p>Вот только внучатам бабулька седая</p>
<p>Тихонечко шепчет о времени том.</p>
<p>О том, как блестела толстая кожа</p>
<p>От жира на круглых щеках,</p>
<p>О том, как сардельками-пальцами можно</p>
<p>Копаться в чужих мозгах,</p>
<p>О том, как, остатки надежды теряя,</p>
<p>Мы рельсы ложили вдаль, </p>
<p>О том, как, звонками отход оглашая,</p>
<p>Трамвай оставлял нам печаль,</p>
<p>О том, как пытались бороться с нею</p>
<p>В самые долгие дни</p>
<p>Самые смелые, те, кто бодрее,</p>
<p>Первыми кто ушли...</p>
<p>Ну, а трамвай своею дорогой, </p>
<p>Той, что построили мы,</p>
<p>Вяло и вязко, боясь поворотов,</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тащится в серой тиши...</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:42:32 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14237.html</guid>
</item>

<item>
<title>[Из раннего меня.] ВЕСНА.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14236.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Как часто бурною весною </p>
<p>Ход времени торопим мы,</p>
<p>Еще не зная, что зимою</p>
<p>Мгновеньем кажутся часы.</p>
<p>Кладбищенский гранит припрятав, </p>
<p>Там грустью серебрится снег.</p>
<p>Там нет беспечно-чистых взглядов,</p>
<p>Ответов - тьма, вопросов нет.</p>
<p>Но лето не прожив, и осень, </p>
<p>В январь колючий не попасть.</p>
<p>И время со счетов не сбросить,</p>
<p>И ни добавить, ни украсть.</p>
<p>А если белый сон крадется,</p>
<p>И ангел сходит с облаков,</p>
<p>То сердце судорожно бьется:</p>
<p>Весна - лишь раз. Таков закон.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:40:54 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14236.html</guid>
</item>

<item>
<title>[Из раннего меня.] РЕВОЛЮЦИОННОЕ (меншивистское).</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14235.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Над морской голубизной</p>
<p>Реет розовый рассвет.</p>
<p>И звучит мотив простой,</p>
<p>Для тоски причины нет.</p>
<p>Если мы с тобой, дружок,<span>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; </span></p>
<p>Не похожи на других,</p>
<p>Ты не будешь одинок -</p>
<p>Много нас теперь таких.</p>
<p>Станем дружною стеной,</p>
<p>Друга чувствуя плечом.</p>
<p>Мы идем по мостовой,</p>
<p>Знамя впереди несем.</p>
<p>Стяги розового цвета,</p>
<p>Голубые флаги!</p>
<p>Время для души расцвета!</p>
<p>Грусть, покинь наш лагерь!</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:38:02 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14235.html</guid>
</item>

<item>
<title>[Из раннего меня.] ГОРОДСКОЕ (наивное).</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14234.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Настроений - миллионы,</p>
<p>И поток страстей безумных.</p>
<p>Я люблю жить по законам</p>
<p>Городских проспектов шумных.</p>
<p>Подуставший я ребенок,</p>
<p>Моложавый я старик.</p>
<p>Среди уличных заторов</p>
<p>Растворен мой слабый крик.</p>
<p>Хорошо в толпе спешащей</p>
<p>Чувствовать себя песчинкой,</p>
<p>Если только в одночасье</p>
<p>Все растопят в сердце льдинки.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:36:47 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14234.html</guid>
</item>

<item>
<title>[Из раннего меня.] РЕВОЛЮЦИОННОЕ (почти плагиат).</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14233.html</link>
<description><![CDATA[
<p>-Товарищ, верь! Взойдет она -</p>
<p>Звезда пленительного счастья!!</p>
<p>= И что тогда?</p>
<p><span>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; - А что тогда?! -</span></p>
<p>Наручники сожмут запястья.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:32:49 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14233.html</guid>
</item>

<item>
<title>[Из раннего меня.] ГОСТИ.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/14232.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Уловив Земли верченье,</p>
<p>Я налью себе вина.</p>
<p>Нету лучше угощенья,</p>
<p>Чем бокал вина до дна.</p>
<p>Оторвалась мысль от кости,</p>
<p>Улетая в небеса.</p>
<p>И глядят смешные гости</p>
<p>Мне в стеклянные глаза.</p>
<p>Невдомек им, недалеким,</p>
<p>Что уже - не с ними я.</p>
<p>Не считай меня жестоким,</p>
<p>Будь добрей ко мне, судьба.</p>
<p>Вижу я закат надежды.</p>
<p>Вижу я мечты восход.</p>
<p>Вижу белые одежды.</p>
<p>Вижу к смерти переход.</p>
<p>Вижу тела наслажденья.</p>
<p>Вижу муки я души.</p>
<p>Слышу песню о прощеньи,</p>
<p>И хочу побыть в тиши...</p>
<p>Но звенят опять бокалы,</p>
<p>Нету спасу от гостей,</p>
<p>И земных страстей вассалы</p>
<p>С каждым мигом - веселей.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 05 Jan 2008 00:29:10 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/14232.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына 7.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/13338.html</link>
<description><![CDATA[<p>Малый становится в проем двери и говорит: &quot;Я - в большом телевизоре. Сейчас будет концерт. Жили у бабууууси два веселых гууууси....&quot;</p>
<p>Я (<i>имитируя переключение канала на пульте</i>): &quot;Чик-чик! А что у нас на другом канале?&quot;</p>
<p>Сынуля: &quot;Святий Миколаю! Прийди до нас з раю, принеси нам дари...&quot;</p>
<p>Я: &quot;Чик-чик!&quot;</p>
<p>Сын: &quot;А дельфины - дооообрые! А дельфины моооокрые! На тебя глядяаат умными глазами!..&quot;</p>
<p>Я: &quot;Чик-чик!&quot;</p>
<p>Сын: &quot;Йшов мороз через ліс, нам ялиночку приніс. І горять сніжинки на гілках ялинки....&quot;</p>
<p>Я: &quot;Чик-чик!&quot;</p>
<p>Сын: &quot;Реклама!!!!&quot;</p>
]]></description>
<pubDate>Sat, 29 Dec 2007 17:00:59 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/13338.html</guid>
</item>

<item>
<title>Афтеньюеа и ночной клуб.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/13195.html</link>
<description><![CDATA[<p>Уж не помню точно, в каком это было году. В первой половине 90-х. В первых числах января я приехал к друзьям - молодой супружеской паре в г. Ивано-Франковск. Изначально мы планировали ночные посиделки в увеселительном заведении. Женская половина пары была простужена. Тем не менее, нам вдвоем удалось ее убедить таки пойти!</p>
<p>Итак, ночной клуб (<i>жуткая экзотика по тем временам!</i>) &quot;Глобус&quot; (<i>который держал, конечно же, местного разлива бандючок</i>). Благо - рядом с их домом, да и свободные места оказались в наличии. Заняли мы шикарный уютный столик, заказали для сугреву. Выпили-закусили, выпили-закусили, выпили-закусили, пошли курить. А курить там мона было исключительно на уличке.</p>
<p>Напоминаю - времена были смутные - кругом хулиганье с бандюками, беспердел, то есть, беспредел. Сплошные вандалы кругом. Жуть! А мобильников тогда не было.</p>
<p>Стоим мы, значит, курим. Беседуем оживленно - давно не виделись, они свадьбу отыграли недавно. Есть о чем потрещать. Вдруг за нашими спинами, ближе ко входу в клуб - душераздирающий крик: &quot;Маша? Алёооо! Маша!&quot; Так крикнул мужской голос, что мы подумали, что кого-то окликают с самыми нехорошими целями. Поворачиваемся. Стоит мужик лицом к стене - пьяный вдрызг - и прямо в стену кричит: &quot;Маша! Алё!&quot;.</p>
<p>Ну, мы хохотнули. Во, мол, нажрался! Неподалеку торчала еще одна компашка. Они тоже выдали смешок в адрес мужчины... Каково же было наше удивление, когда Маша-стена ему ответила!!!!!!!!!!!!!!!!!! (<i>Ёханый бабай!</i>) &quot;Де ты, казёл, лазишь?!&quot; - завопила стена женским голосом.</p>
<p>Должен заметить, мужик при разговоре принимал самые невероятные для его состояния позы - и на колени припадал, и наклонялся... Ну, дальше последовали устные бытовые разборки. Потом серия матюков от мужика, и он отвалился от стены.</p>
<p>И тут нас порвало! На стене, в сантиметрах 30-40 от земли висел телефон-автомат в антивандальном исполнении - без трубки. Просто, в металлическом корпусе несколько отверстий обозначали куда орать, и откуда слушать.</p>
<p>Оказывается, совсем недавно площадку перед этим клубом заасфальтировали, а телефон перевешивать не стали.</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 28 Dec 2007 18:23:22 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/13195.html</guid>
</item>

<item>
<title>Антиитоги.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/12902.html</link>
<description><![CDATA[<p>Некоторые представительницы женского населения ХБ подводят итоги уходящего года в виде номинаций... Это забавно. Наверное... Но лично мне непонятно.</p>
<p>Хочу сказать, что я - сторонник непрерывности и преемственности. Посему, основной мой итог: жизнь удалась!</p>
<p>А вот мои антиитоги: разработка текущего мощного веб-проекта перебирается в следующий год, и это прекрасно. Научная работа переходит в новый год, и это замечательно. Два серьезных заказа плавно перетекли в грядущий год, и это чудесно. Любовь к супруге крепчает вне зависимости от дня календаря. С друзьями дружится! Слова складываются! Время движется! Мозги шевелятся!</p>
<p>===</p>
<p>&quot;...Праздник по настроению, а не по каледарю!&quot; (с) <i>Миша Жванецкий</i>.</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 10:05:42 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/12902.html</guid>
</item>

<item>
<title>Новогодний спектакль двадцать лет назад. Навеяно Росицки.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/12277.html</link>
<description><![CDATA[<p>Росицки навеяла мне <a href="http://alena.hiblogger.net/12244.html" target="_blank">своим постом</a> воспоминания из давно минувших дней. На первом/втором курсах института я участвовал в СТЭМ. И мы давали, как водится, новогодний спектакль, в альма-матер, накануне праздника.</p>
<p>В последнем моем явлении на сцене у меня был грим жутковатого вида. Нечто, подобное <a href="http://www.timeout.ua/pix/2056.jpeg" target="_blank">KISS</a> или <a href="http://www.songlyricscollection.com/lyrics/k/king-diamond/conspiracy/conspiracy.jpg" target="_blank">King Diamond</a>. Уже точно не вопроизведу тот рисунок. А единственный фотодокумент в том гриме был успешно спёрнут какой-то поклонницей нашего театра.</p>
<p>Итак, мы завершили выступление, я удалять грим не стал, и так отправился на новгоднюю дискотеку. Повеселились изрядно, предварительно разогрев кровь алкодоппингом. И вот, около часу ночи, я пешком, в прекрасном расположении духа, абсолютно забыв, что у меня на лице, шагаю домой.</p>
<p>У ж/д вокзала, через который пролегал мой путь, тротуар перегородил ментовский бобик. В момент, когда я поравнялся с машиной, дверь открылась, и я услышал что-то, в стиле: &quot;Не торопись-ка! Аббажи, боец!&quot; Ну, естественно, я остановился с привеливой улыбкой на лице. Каково же было мое удивление перекошенным мордам ментов! &quot;Чего это они?&quot; - подумал я.</p>
<p>&quot;Ты откуда такой?..&quot; - последовал вопрос из темного нутра авто. &quot;С утренника&quot; - легко отвечал я, продолжая улыбаться. &quot;И де ж это такой утренник?!&quot; - удивились менты. &quot;В детском саду&quot; - шутил я. &quot;От ми тобі зара навішаємо, перестанеш жартувати&quot; - парировал молодой нервный голос с заднего сидения. &quot;Та тихо ти!&quot; - осадил его старший. &quot;А куди ти йдеш?&quot; - ласково овседомился он у меня. &quot;Додому!&quot; - весело отвечал я.</p>
<p>...И тут я вспомнил, что у меня на лице! Ну, думаю, ща загребут за не фиг! Но вида не подаю.</p>
<p>&quot;Документи?&quot; - &quot;Нема.&quot; - &quot;Короче, ми тебе затримаємо до ранку, поспиш...&quot; - обрадовал старший. &quot;Відвезли би додому, та й по тому!&quot; - вдруг грустно предложил я. &quot;Ні фіга, ти борзий!&quot; - удивились менты. &quot;А то ще когось налякаю по дорозі!&quot; - сделал я робкое предположение.</p>
<p>И тут произошло неожиданное. Менты стали дико ржать!.. Просто рвали хохотом морозную тишь декабрьской ночи. &quot;Прикинь, Петро, як би ми його з собою брали на патрулювання!!!!&quot; - несколько прояснил ситуёвину водила! Они представили по какой-то немыслимой, только им известной, ассоциации, что было бы неплохо выезжать на патрулирование в подобном гриме.</p>
<p>Веселые менты! - подумал я. Они таки подвезли меня домой.</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 23 Dec 2007 23:55:08 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/12277.html</guid>
</item>

<item>
<title>Про ХБ.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/11037.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Дмитро тут наводить порядок</p>
<p>Серед хуліганів страшних.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Сергій тут веб.два просуває.</p>
<p>Старається хлопець для всіх.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Мадест із серпом вичищає</p>
<p>Чужі ненависні думки.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Саншайн на авто проїжджає</p>
<p>З плакатом &quot;Повітря &ndash; Землі!&quot;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Людмила зі всіми тут дружить,</p>
<p>Втішає дівчаток в сльозах.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Лучістая гне анекдоти</p>
<p>І знається гуд на чутках.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Артшу в`яже думку словами.</p>
<p>Для Каті &ndash; і кєпку, і шарф!</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Павло Кругляковський складає</p>
<p>Наркотну веб-творчість у шкаф.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Зветайтеся до Алексанро &ndash;</p>
<p>Поможе завжди, дасть совєт!</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>З Росіцкі спілкуйсь обережно!</p>
<p>Бо в пса перетворить в момєнт!</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Жує сире м`ясо наш Славік,</p>
<p>І всіх по траву посила!</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>А Чудо вже день відробила,</p>
<p>І принців аж троє знайшла.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Амінчіксімсім довго вчиться,</p>
<p>Як правильно букви писать.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>А Куклін Деніска дотепно</p>
<p>Навчився п`ять коп. запихать.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>А Соня все ловить рибинку,</p>
<p>І в морі, і тут, на ХаБе.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>От Смага ваяє нєтлєнку,</p>
<p>Без мата його, бач, не пре!</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Лімон по копійці збирає,</p>
<p>Свій нік виправдовує хлоп.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Ось в коментах тут про бомондік,</p>
<p>Про устрій ЯсПень проскрипів...</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Я глянув &ndash; ХаБе, як країна!</p>
<p>Пробачте, кого пропустив.</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 18 Dec 2007 15:26:55 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/11037.html</guid>
</item>

<item>
<title>Май файнал ребрендінг! Бо вже досить! :)))</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/11010.html</link>
<description><![CDATA[<p>Пропоную вашій увазі фінальний ребрендінг <a href="http://hiblogger.net/tools/allpics.html&amp;journal=anatoleach">моїх аватарів</a>.</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 18 Dec 2007 13:07:16 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/11010.html</guid>
</item>

<item>
<title>Гопак.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/10729.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Скрізь нас оточують якісь іноземні та чужді віяння і тенденції. Іноземні (<i>китайська, американська та ін.</i>) культури заповнюють свідомість українців. Одяг та традиції, бойові мистецтва та кіно...</p>
<p>Втім, існує і зараз цілий пласт козацької культури &ndash; це явище носить назву <b>гопак</b>. І це не просто танок, як звикли думати наші північні брати, наприклад. Це дійсно &ndash; культура, система цінностей, бойове мистецтво.</p>
<p>Мені особисто надзвичайно імпонують засади гопаківського руху. Толерантна до учнів послідовність зростання навичок та майстерності заслуговує поваги. Про вчителів цього мистецтва &ndash; окрема історія.</p>
<p>Не хочу тут вставляти фрагменти текстів про гопак. Кому цікаво &ndash; <a target="_blank" href="http://www.hopak.org.ua/?action=views"><b>почитаєте</b></a>.</p>
<p>Просто хочу сказати, що мені було б набагато приємніше, якби мій син зацікавився гопаком замість у-шу, наприклад.</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 17 Dec 2007 11:50:35 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/10729.html</guid>
</item>

<item>
<title>Что тут правда? Загадка.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/10653.html</link>
<description><![CDATA[<p>Вашему вниманию представлен список организаций, в которых я трудился в разное время. Вопрос в том, все ли пункты списка являются правдой.</p>
<p><b>Загадка.</b></p>
<p>1. В каких из этих организаций я реально трудился?</p>
<p>2. В каком именно качестве я выступал на каждом из реальных мест работы?</p>
<p>======</p>
<p>1. Консалтинговая компания.</p>
<p>2. Информационно-аналитический центр.</p>
<p>3. Средняя школа.</p>
<p>4. ВУЗ.</p>
<p>5. НИИ.</p>
<p>6. Крупный агропромышленный холдинг.</p>
<p>7. МВД.</p>
<p>8. Частный строительный объект.</p>
<p>9. Строительное управление.</p>
<p>10. Компания - ИТ-интегратор.</p>
<p>11. Редакция журнала.</p>
<p>12. Прокуратура.</p>
<p>13. Профессиональная национальная ассоциация.</p>
<p>14. Конструкторское бюро.</p>
<p>15. Автомастерская.</p>
<p>16. Торговая структура.</p>]]></description>
<pubDate>Sun, 16 Dec 2007 23:34:58 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/10653.html</guid>
</item>

<item>
<title>"Ми відродимо київський трамвай." Л. Черновецький.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/10054.html</link>
<description><![CDATA[<p>Саме під таким заголовком ми побачили сьогодні, 14.12.2007, перед центральним входом універмагу &quot;Україна&quot;, що на площі Перемоги, намет, у якому встановлено київський трамвай майбутнього. Його запуск планується до 2010 року.</p>
<p><img width="640" hspace="10" height="480" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/tramway/namet.jpg" alt="" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><img hspace="10" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/tramway/tr_speredi.jpg" alt="" /></p>
<p><img hspace="10" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/tramway/tr_sboku.jpg" alt="" /></p>
<p><img hspace="10" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2007/09/27/25542/tramway/tr_vsered.jpg" alt="" /></p>]]></description>
<pubDate>Fri, 14 Dec 2007 16:51:03 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/10054.html</guid>
</item>

<item>
<title>Утро в стиле блюз. Достал из стола под впечатлением коммента Дениса Куклина.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/9662.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Денис Куклин напомнил <a href="http://anatoleach.hiblogger.net/9254.html#cmnt_61567" target="_blank"><b>своим комментом</b></a>, чт оу меня тоже есть похожая зарисовка. :) Вот она.</p>


<p>&nbsp;</p>
<p><b>Утро в стиле блюз</b></p>
<p align="center"> </p>
<p>&nbsp;</p>
<p>По высокому прозрачному стакану из тонкого стекла ледяными струйками стекала испарина. <i>Он</i> пил чудесный абрикосовый компот. За каждый глоток этой дивно вкусной влаги <i>Он</i> готов был отдать жизнь. Глаза <i>Его</i> были прикрыты, а оранжево-прозрачная жидкость, начиная с пересохшего рта, поила каждую клеточку <i>Его</i> организма, разбитого и уставшего. Она лично посещала каждый, самый маленький и забытый закоулок <i>Его</i> тела, восстанавливая, насколько это было возможно, упругую молодость&hellip; Это была маленькая персональная весна!</p>
<p>Какое блаженство &ndash; вливать в себя этот фантастический холодный компот! Мышцы лица получили из мозга сигнал отобразить признак удовлетворения на лице. Но, пока, то, что получилось, весьма с трудом напоминало улыбку. Каких угодно определений заслуживало это выражение лица, но улыбкой это назвать было бы просто кощунством.</p>
<p>С отвращением вспоминалась вчерашняя и позавчерашняя неохлажденная вовремя водка. Не-ет!, так дальше пить нельзя! Только компот! Наконец желудок полон, можно развалиться в кресле перед открытым окном, закурить не спеша сигаретку, слушая шепот зеленюшечки за окном и наслаждаясь легчайшими волнениями нежнейшего сквознячка&hellip; Хороший солнечный денек, что с трудом пробивался сквозь зелень, дарил игривые блики и пронзительно свежий и тонкий аромат весны. Вот стая мурашек пронеслась от поясницы вверх по спине, и спряталась в левой руке! Прия-атно-о&hellip; Хорошо-о&hellip; Все это способствовало скорейшей реанимации сознания&hellip; Но не так быстро. Это очень ответственный и неспешный процесс. Уж <i>Он</i> то знал.</p>
<p>&quot;Теперь, пожалуй, можно вспомнить, что было вчера&hellip;&quot; &ndash; при этой мысли у <i>Него</i> моментально образовалась огромная ледяная дыра в солнечном сплетении. Появилось знакомое ощущение того, что огромная часть жизни пронеслась мимо, даже не задев <i>Его</i> кончиками своих стремительных крыльев. Да и о каком вчера могла идти речь, если всё это длилось трое суток, а вчерашний день &ndash; всего лишь попытка общей анестезии&hellip; Причём, неудачная, как выяснилось сегодня. Если бы сейчас кто-нибудь помахал рукой перед <i>Его</i> лицом, он не обнаружил бы никаких признаков жизни. Особенное сходство со жмуриком придавал стеклянный взгляд сильно томных от выпитого накануне глаз&hellip; &quot;Да-а, самое время начать сеанс духовного садомазохизма.&quot; И <i>Он</i> отчаянно нырнул в приступ самобичевания, саможаления, угрызений совести; в общем, стандартная процедура по избавлению от неприятных ощущений, которые являются следствием очень приятных накануне. Главное, чтоб никто не позвонил, не зашел. Интересно, не предлагал ли <i>Он</i> сердце, прося при этом рук<b>и</b>,&hellip; ног<b>и</b> и прочие желанные части тела? Снова провалы в памяти. Ведь каждый раз думаешь, что в этот раз не забудешь ничего! Как оно так получается?! Так ведь можно вообще где угодно и с кем угодно проснуться, или не проснуться уже вовсе. Нет, нет, и еще раз &ndash; нет! Хватит зло употреблять, пора и добро начать. Надо что-нибудь хорошее сделать, такое, чтоб запомнилось всем людям, чтоб, когда сдохнешь, помнилось ещё долго&hellip; А почему именно хорошее, чтобы помнилось? Часто плохое тоже помнится, даже иногда ещё дольше. В общем, сделать надо, а вот что &ndash; позже придумаем. А пока &ndash; глоток водки (уже остыла), снова абрикосовый компот и покурить. &quot;Хорошо-то как!&quot; &ndash; парочка колец дыма медленно двинулась к окошку, покачиваясь в пьяном танце и растворяясь в борьбе со свежим воздухом. В глазах пошел снег с кругами на воде. Всё это было разноцветное, интересное. Захотелось прилечь. На улице было по-весеннему шумно, даже весело, наверное. <i>Он</i> уже не мог оценить радости от хорошей погоды, конечности немели, сознание тухло. Начиналась микрокома. Надо лечь!&hellip; Ну, вот, и на полу неплохо, даже при-и-я-атно-о&hellip; Прощай, &quot;крыша&quot;! Может, свидимся!</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 13 Dec 2007 13:31:24 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/9662.html</guid>
</item>

<item>
<title>Дякую МірЛучХБ, що нагадала... Студентські алкогольні спогади. :)</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/9637.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Мірінка Лучиста <a href="http://luchik.hiblogger.net/9600.html" target="_blank">своїм постом</a> нагадала мені стару історію про мого приятеля.</p>
<p>Було це давно, ще коли я був студентом. І були у нас колєгі у Львівській політехніці. Ми пару разів до них в гості приїздили, щось трохи пили, трохи пісні кричали, веселилися. Ну, в основному, товаришували з двома політехніками (з одним з них ми і зараз друзі).</p>
<p>Та, ближче до суті! Наш герой - це качок два метри на зріст, вагою біля 100 кг. Служив він колись на флоті, тоді ще - радянському. От мають звичку студенти, коли набухуються, бродити по общазі, шукати приключку на ср@ку. Так і наш студент, якось наквасившися достатньо для виходу на орбіту, пішов у вояж по гуртожитку. Ну, хто йому що скаже? Амбал такий! Спочатку він вирушив з колегами, а от потім всі погубили один одного, і в кожного далі сталася окрема історія...</p>
<p>Рано вранці в двері кімнати, де жив наш морячок, хтось тихенько постукав. Невдоволений, заспаний сусід по кімнаті відкрив, і побачив двох милих дівчоток-першокурсниць, які ледь не плакали.</p>
<p>- Що сталося, дєвушкі?</p>
<p>- Там... Там... Ваш... Ми... в кімнаті... ремонт... шпалери... в коридорі цілу ніч... ми вже змерзли...</p>
<p>- Нічого не зрозумів!</p>
<p>- Ну, він же з вашої кімнати? Ми питали хлопців...</p>
<p>- Хто?</p>
<p>- Отой здоровенний моряк.</p>
<p>Сусід моряка по кімнаті починав і розуміти, про кого йдеться, і просинатися.</p>
<p>- Так! Зрозуміло! І що він?</p>
<p>- Він вчора зайшов у нашу кімнату, ми закінчували ремонт. Вигнав нас і закрив двері зсередини. Ну, будь ласка, підемо з нами...</p>
<p>Вони спустилися на перший поверх, до кімнати цих дівчат. Двері - зачинені. Постукали. Тиша. Постукали голосніше - потужний крик &quot;На х*й!!!&quot; І що робити? Виманили у коменданта другий ключ (бо ключ дєвочок лишився у кімнаті), відкрили двері.</p>
<p>Посеред щойно відремонтованоъ кімнаті зі свіжими шпалерами на стінах, стояли два ліжка, а впоперек лежав морячок. На стіні, буквами у людський зріст, було написано фарбою БАЛТИКА. Рука моряка була по лікоть у фарбі.</p>
<p>Коли його спитали, на фіга він це зробив, амбал у тєльніку сказав:</p>
<p>- Це не я!</p>
<p>- А хто ж?</p>
<p>- Демони!</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 13 Dec 2007 11:25:11 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/9637.html</guid>
</item>

<item>
<title>Ребрендінг, не ребрендінг, а легкий тюнінг. [Мадест винуватий].</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/9519.html</link>
<description><![CDATA[<p>Якщо в и зайдете в <a href="http://hiblogger.net/tools/allpics.html&amp;journal=anatoleach"><b>мої аватари</b></a>, помітите нові рожі. А збоку - пояснення до них. Отже, пам`ятайте, що кожен аватар щось означає! :)))</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 12 Dec 2007 23:40:13 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/9519.html</guid>
</item>

<item>
<title>Ваше любимое блюдо. КОНКУРС!</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/9254.html</link>
<description><![CDATA[<p>Обеденная литературная разминка.</p>
<p>Предлагаю всем описать свое любимое блюдо, которое вы хотели бы съесть прямо сейчас!</p>
<p><b>Самое аппетитное описание</b> даст автору звание <b>ЛУЧШИЙ ПИСАТЕЛЬ-ГУРМАН ХБ</b>.</p>
<p>Сглотнули слюну. Поехали!</p>]]></description>
<pubDate>Wed, 12 Dec 2007 13:22:12 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/9254.html</guid>
</item>

<item>
<title>Всемирный центр секс-туризма - будущее Украины?</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/8747.html</link>
<description><![CDATA[<p>Не так давно говорил с одним весьма богатым человеком с обширными связями, который много путешествует по миру. Мне была интересна его точка зрения на современную Украину. Он абсолютно определенно считает, что из всех существовавших в 1991 году путей развития - космическая промышленность, ИТ, аграрный комплекс, туризм, логистика и секс-туризм, - сейчас Украина, предварительно похерив все остальные альтернативы, успешно развивается по последнему пути.</p>
<p>По его словам, новый пятизвездочный отель ОПЕРА в Киеве, например, просто таки заточен под секс услуги. Приезжие буржуи тут имеют девочек супер-параметров за 200 баков в час. Такого качества девица в Европе стоит около 1500 баков за то же время.</p>
<p>То есть, по словам нашего богача, и западный рынок созрел ехать к нам за качественными тетками, и тетки созрели предоставлять себя на таком международном уровне.</p>
<p>Что характерно - маршрут западных гостей - Борисполь - отель Опера - Борисполь. Вот и все путешествие по Украине.</p>
<p>Наши же эскорт-девушки, как правило, имеют пару образований, пару инязыков в запасе, вкус, умение подавать себя. Многие в последствии становятся экспортным товаром - обслуживают клиентов на выезде, за рубежом. Одна такая знакомая моего собеседника - дочь архитектора и преподавательницы, получив престижное образование, пыталась пойти работать. В одном месте ей предложили 800, в другом - 1000 баков в месяц... Сейчас, уже два года занимаясь проституцией, она имеет 10000 баков в месяц.</p>
<p>Неужели это окончательное вырождение нравов и чувства собственного достоинства - будущее Укарины?</p>]]></description>
<pubDate>Tue, 11 Dec 2007 15:22:58 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/8747.html</guid>
</item>

<item>
<title>Свежий случай из моей практики.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/8677.html</link>
<description><![CDATA[<p>Есть у меня такой семинар - уроки копирайтинга. Звонит приблизительно месяц назад весьма потешный персонаж, представляется Татьяной. Живенько так интересуется уроками, ценой, сроками, программой. Я все ей рассказываю. Она начинает допрос с пристрастием, какой у меня опыт, да кого консультировал, да какой эффект и пр. Ну, называю пару компаний, объясняя, что основное наше качество, за которое нас ценят заказчики - умение держать язык за зубами. Она мне в ответ поведала, что она тренер, что работала в рекаме много лет, что ее интересует копирайтинг (причем, во время разговора, несколько раз путала <i>копирайт</i> с <i>копирайтингом</i>), и она сама - монстр креатива, но решила обратиться в наше бюро (загадка - зачем?).</p>
<p>Она продолжает спрашивать об уроках, интересуясь, где бы можно было послушать презентацию на шару. А в то время у меня была смутная договоренность с одним профессиональным клубом на вторую половину декабря об именно такой презентации. Я ей и сказал, что, <b>возможно</b>, в конце декабря у нее появится такая возможность - послушать об уроках. И если этому суждено таки случиться, то я ей сообщу.</p>
<p>Прошло время, мы с президентом клуба все переиграли, изменили формат и сроки сотрудничества. Сегодня звонит та самая тетя, и тоном, несовместимым с моей дальнейшей жизнью, возмущенно интересуется, а почему, собственно, я молчу, не звоню ей и не сообщаю новости о презентации. На что я в двух словах посвятил ее в изменения моего расписания. На что она, еще с более резким наездом, отчитала меня за мою халатность и невнимание к потенциальному клиенту, то есть, к ней. Рассказала, какие потоки людей идут через нее, и как она могла бы мне быть выгодной, подгоняя, грубо говоря, новых клиентов. Но, в сложившихся обстоятельствах, я вряд ли могу расчитывать на ее неоценимую поддержку...</p>
<p>Тут нужно заметить, что я за словом в карман обычно не лезу, и если, даже самый ценный клиент гонит пургу, он незамедлительно получает от меня адекватную оценку своим словам. Но в этот раз меня просто пробивало на ха-ха, я и я струдом сдерживал смех.</p>
<p>В заключение ее тирады последовало неожиданное предложение реабилитироваться в ее глазах и выполнить некотору работу по копирайтингу. ...Естественно, <b>на шару</b>! :)))))))))) Я ответил, что как только меня осенит, я ей напишу по мылу, положил трубку и долго ржал.</p>
<p>Товарищи коллеги! Мне чрезвычайно интересно ваше мнение о случившемся. Были у меня подобные случаи, но, именно <b>такой</b> - впервые!</p>
<p>Как бы поступили вы с тетей Таней?</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 10 Dec 2007 22:28:31 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/8677.html</guid>
</item>

<item>
<title>Время.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/8448.html</link>
<description><![CDATA[<p>Почему нам так трудно уживаться со временем? Мы то убиваем его, то коротаем, то &quot;время, вперед!&quot;, то &quot;остановись, мгновенье!&quot; Мы его не любим?</p>
<p>Спортсмен, для сокращения своего результата на доли секунды, тратит годы жизни. Вот какую цену можно отдать за ничтожно малые крупицы времени.</p>
<p>Некоторые, особо активные деятели, даже окружают себя иллюзией делания нескольких дел одновременно. Но, это невозможно. Я не хочу решать сразу несколько задач, - ибо неизменно страдает качество. Нужно отдаваться процессу, что бы ты ни делал, то ли это отдых - тогда, забудь о делах, то ли это дело - тогда погрузись в него с головой. Не спеши, а то успеешь! Проживай максимально качественно каждую долю секунды. Не торопись-ка! :)</p>
<p>Пятилетку за три года нельзя прожить. Пять дел делать одновременно тоже нельзя. Уделить одновременно внимание нескольким людям тоже не получится.</p>
<p>Время нужно любить, уважать и ценить, тогда можно будет наслаждаться всеми мгновениями жизни, сполна получать отдачу от сделанного и прожитого, ни о чем не жалеть.</p>]]></description>
<pubDate>Fri, 07 Dec 2007 21:28:44 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/8448.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына 6.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/8419.html</link>
<description><![CDATA[<p>Было тогда сынуле чуть больше 2-х лет...</p>
<p>Сидим, рассматриваем знакомые буквы.</p>
<p>- Сынуля, а вот эта красивая буква, похожая на месяц, - как называется?</p>
<p>- ???</p>
<p>- Ну, вот эта буква, которая, как серп?!</p>
<p>- ???</p>
<p>- Эта буква называется &quot;с&quot;. :) Какие слова ты знаешь на эту букву?</p>
<p>- ...сопли.</p>
]]></description>
<pubDate>Fri, 07 Dec 2007 17:28:39 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/8419.html</guid>
</item>

<item>
<title>Як просувати проект "Великі українці".</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/8230.html</link>
<description><![CDATA[<p>Даю безкоштовну пораду авторам проекту &quot;Великі українці&quot;. Треба розмістити у транспорті та у місцях великого скупчення народу такого типу плакати (<i>дизайн не судіть - за дві секунди робився</i>):</p>

]]></description>
<pubDate>Thu, 06 Dec 2007 11:21:22 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/8230.html</guid>
</item>

<item>
<title>Как я ехал в армию. Лето 1988-го.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/7852.html</link>
<description><![CDATA[<p>Призывала меня страна охранять ее покой из города Ивано-Франковска, а предложила служить в городе Иркутске. Правда, потом, значительно приблизила к дому - перевела в город Омск. Но, не об этом речь.</p>
<p>Собрали нас на призывном пункте, изобилующем &quot;купцами&quot; - представителями воинских частей, в которые нас и распределяли, собственно, по ряду признаков в наших личных делах и выводах медицинских комиссий. Крутили нам патриотическое кино, разрешали общаться с провожающими... Конечно, все &quot;накидывались&quot; принесенными напитками, то и дело просачиваясь за пределы призывного пункта. Развлекуха такая была. Прощались, как на войну. Через некоторое время стало известно, что отправляют меня и еще много ребят в Иркутск - в учебку (учебную часть, где готовят младший командный состав). Учебка, в принципе, в то время - судьба почти каждого студента.</p>
<p>Собралось нас на целый плацкартный вагон. Погрузились вечером в поезд Ивано-Франковск-Москва (дальше - самолетом, кстати, с посадкой в Омске), мы помахали нашим провожатым, гордо и деланно-весело прощаясь, хотя сердце щемило, и тронулись. Водка, пиво, спирт, вино... Весело ехали. Слабые спали уже через полчаса после отъезда.</p>
<p>Над чуваками, которые ехали в поезде впервые, мы жестко прикалывались. Например, одному из них сказали, что вода в рукомойнике ватерклозета включается от фотоэлемента и идентификации пассажира. То есть, необходимо засунуть руки под кран, отчетливо произнести свою фамилию, имя, отчество, вес, рост, возраст, село, из которого едешь... и т. д. Когда мы возвращались с перекура, он по-прежнему стоял и уговаривал кран.</p>
<p>В Киеве поезд должен был по расписанию стоять около получаса. Я в полнейшем спокойствии отправился звонить из телефона-автомата на улице у вокзала своей знакомой девочке. Ее не оказалось дома. Ах, как жаль, подумал я, и не спеша двинулся в сторону перрона...</p>
<p>В воздушном переходе у меня перхватило дыхание, и я сразу же себя успокоил тем, что, наверняка, смотрю не на ту платформу. Ибо я отчетливо видел рельсы. Вместо своего поезда. Такого не могло быть! Времени еще было навалом. Такого не могло быть. Не могло такого быть!! Такого быть просто не могло!!!!!!!! Но было. Реальность говорила следующее: я, без денег и документов, находился на половине пути половины пути в иркутскую часть.</p>
<p>Что-то нужно было предпринимать. Успокоившись, я пошел к военному коменданту вокзала. Там мне дали писульку для дежурного по вокзалу, который связался с поездом, получил подтверждение что такой-то таки да, отстал от паравоза в Киеве. Наконец, мне выписали ксиву, разрешающую отправиться в поезде, следующем в Москву. Нужно отметить, что с перепугу, я провел эту процедуру исключительно оперативно.</p>
<p>Теперь, я окончательно успокоился. Радостный, я прогуливался вокзалом... Мой взгляд выхватил знакомые силуэты в толпе, входящей в здание вокзала со стороны города. Искажены силуэты были огромными авоськами с пепси-колой (<i>помните эти бутылочки по 0,33 л.?!</i>). В силуэтах я признал троих своих попутчиков по поезду на Москву. Опа!</p>
<p>Включаю мороз минус двести, подруливаю к пацанам. - Че, пепси-колу купили? - Ага!, - довольный ответ. Ню-ню, думаю...</p>
<p>Идем вместе смотреть то, что я уже видел... Их реакцию передать невозможно. Чуваки носились по вокзалу, как ошпаренные. Глаза навыкате, губы белые, руки, ноги дрожат. Речи лишились напрочь. Я вдоволь поиздевался над ними, и лишь за полчаса перед поездом на Москву рассказал, что есть выход. Они прошли моим путем, наверняка меня возненавидев.</p>
<p>Когда мы утрясли наши права с начальником поезда, нас погрузили в плацкартный вагон с пионерами. Наши права заключались в том, что мы могли находится в этом вагоне. И все. Ни мест, ни, тем более, постелей, не было, и быть не могло, очевидно. Прикарпатские фанаты пепси-колы сидели угрюмо в тамбуре у туалета, иногда выходя в дальний тамбур на перекур, я же решил все-таки прилечь. Взгромоздясь на третью полку, я, под крики и визг школяров, уходил в нирвану.</p>
<p>Ночью захотелось, простите, справить малую нужду. Все-таки спустившись вниз со своей верхотуры, я начал искать туфли. Окончательно наведя резкость я осознал что туфлей нет. И тут моему терпению пришел окончательный амбец. Мирную тишину ночного вагона разорвал мой звериный крик. Не помню точно слов, которые я произносил, но я стягивал каждого пионера с его лежанки и, заплевывая их сонные глазки пеной безумия, орал что-то про свою бесконечную любовь к детям и туфли. Через два купе туфли нашлись. Я отлил и успокоился.</p>
<p>В рассветной серой Москве, на перроне сидела команда призывников во главе с двухметровым пузатым майором-особистом. Он возвысился над группой и сделал шагов двадцать нам навстречу. Я шел первым. Поравнявшись с майором, я прошептал: &quot;Зрасссье!&quot;. Ни единый мускул на его лице не дрогнул. И тут, у меня за спиной разразился гром: &quot;Ну, ладно, этоот! А вы, бараны, какого х*ра в Киеве остались???!!!&quot;</p>
<p>Я так и не понял, почему он меня отделил от &quot;баранов&quot;. Наверное, он меня переоценил. :)</p>]]></description>
<pubDate>Mon, 03 Dec 2007 14:00:14 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/7852.html</guid>
</item>

<item>
<title>Мій блогоблуд теренами тенетів та "таємниця" мого псевдоніму.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/7486.html</link>
<description><![CDATA[<p>Історія мого блогування така: років зо шість тому я мав щоденник на бігмір. Там було мало цікавого, та і аудиторія не натхала на щось високе, вічне. Отже, з часом, я грохнув той днєвнік. Потім, роки два тому, я завів <a href="http://www.liveinternet.ru/users/anatoli4/">свій щоденик на ліру</a>, rss з якого є в боковому блоці мого хайблога. Але якось випав з ритму публікування...</p>
<p>І тепер я тут. Мені тут нравиться! :) І ще й поставив <a href="http://community.hiblogger.net/bugger/7468.html">трансляцію зі свого хайблога на гугловькій блогосервіс</a>. Хо-хо! Хай знають, де найкрутіші блоги! Можна було б ще зробити rss останніх записів з ХБ, але це справа адміністрації. :)</p>
<p>Стосовно того, що я під ніком, а не під власним іменем: по-перше, я тут відверто викладаю свої думки, почнуть жи ж шукати, йо-майо! :))) По-друге, я працюю в сфері PR, і будь-яке згадування мною будь якої ТМ у будь-якому контексті могло би розцінюватися, як промоушн тієї марки. А я висловлюю свою власну незаангажовану думку. Тобто, мухи окремо, каклєти - окремо. :) По-третє, ховаюся від моїх колег, щоб можна було трохи хуліганити... ги! От і все! :)</p>]]></description>
<pubDate>Thu, 29 Nov 2007 11:06:34 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/7486.html</guid>
</item>

<item>
<title>Перлы моего сына. 5.</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/7080.html</link>
<description><![CDATA[
<p>Сидим, едим. Малый (<i>перед этим был серьезно наказан</i>) что-то сделал хорошее, - то ли сказал что-то доброе, то ли поделился едой, - не помню точно.</p>
<p>Я ему и говорю: Вот, когда ты так хорошо себя ведешь, просто сердце радуется!</p>
<p>Он (<i>многозначительно закатывая глазки</i>): А уменя как серде радуется, когда вы себя хорошо ведете! :)))</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 24 Nov 2007 23:01:57 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/7080.html</guid>
</item>

<item>
<title>Дещо про міжнародні стратегії транснаціональних корпорацій. [Як я це бачу.]</title>
<link>http://anatoleach.hiblogger.net/7031.html</link>
<description><![CDATA[<p>Похід на іноземні ринки викликаний бажанням фірм збільшити обсяг продажів, зекономити на великому масштабі і зменшити витрати, отримуючи тим самим перевагу у конкурентній боротьбі. Одна з цілей міжнародного маркетингу &ndash; зниження комерційного ризику та продовження життєвого циклу товарів. В разі, якщо попит на товари падає на внутрішньому ринку, їх можна пропонувати в інші країни (<i>наприклад, в <a target="_blank" href="http://anatoleach.hiblogger.net/4738.html">Україну</a></i>). Це &ndash; сучасна ситуація. А що ж далі?</p>
<p>Зараз, коли стираються кордони між націями та країнами, їх культурами та особливостями, в решті решт, між статями, транснаціональним корпораціям все легше планувати свій асортимент. Споживач стає більш універсальним, більш всеядним.</p>
<p>Корпорації вкладають велитенські кошти у формування смаку споживача, виробляючи однакові, уніфіковані смаки, які легко вдовольнити. Це нагадує лабораторію з виведення нового вірусу, де паралельно розробляється антивірус. Все &ndash; за однією адресою. Це &ndash; спокійний, застрахований бізнес. В будь-якій царині &ndash; треба підготувати грунт, щоб потім на ньому виросли плоди. Грунт готується пропагандою та рекламою, плодами стають &quot;нові&quot; потреби споживача. Можна назвати таку стратегію &quot;уніфікацією потреб&quot;, або &quot;тепличним маркетингом&quot;.</p>
<p>Погодьтеся, набагато легше &quot;догодити&quot; споживачеві, якщо він повністю передбачуваний. Навіщо тоді взагалі вивчати ринок, проводити складні маркетингові дослідження? В разі успіху уніфікації, загальний успіх гравців ринку буде вимірюватися лише кількістю населення. Перекувати смаки соціуму на свій лад &ndash; ось що потрібно зробити транснаціональним корпораціям. І тоді, все решта &ndash; справа техніки. Стабільне планове виробництво забезпечить стабільний прибуток. Фантазії споживача повинні обмежуватися кордонами, встановленими виробником, інакше ідея транснаціональних корпорацій втрачає сенс.</p>
<p>Втім, все вищесказане ніяк не свідчить про те, що кількість різних товарів буде зменшуватися. Навпаки, їх розмаїття з часом буде тільки рости, створюючи у споживача повну ілюзію вибору. Зараз, звичайно, існують незначні незручності при налагоджені нових ринків для іще не зовсім універсальних товарів. Тоді намагаються коригувати рекламні кампанії для певної країни, враховуючи національні особливості. Отже, в майбутньому, національні особливості сприйняття повинні зникнути, як препона для експансії нових товарів.</p>
<p>Впровадження однакових моральних цінностей (або їх знецінення), однакових смаків, однакових потреб, в решті решт, призводить до колосального успіху транснаціональних гігантів.</p>
<p>При цьому деякі країни можна лишити неохопленими цими тенденціями. Це &ndash; країни-виробники тих самих уніфікованих товарів. Там дешеві робочі руки повинні лишатися &quot;безголовими&quot; руками, що мають мінімальні потреби, і свою продукцію взагалі не розглядають, як товар особисто для себе. Таким чином, для них транснаціональні корпорації стають годувальниками і рятівниками.</p>
<p>Тобто, в апогеї процесів міжнародного маркетингу транснаціональні корпорації стають надприбутковими, всі їх люблять та поважать, репутація в них з усіх боків максимально позитивна &ndash; з одного боку вони вчасно задовольняють потреби &quot;все більш вибагливого&quot; споживача, з іншого &ndash; рятують від голодної смерті цілі міста та країни. Чим більша копорація, тим менший ризик спаду обсягів продажів.</p>
<p>Найяскравішим прикладом формування потреби, розробки та просування нового товару є мобільний зв`язок і все, що з ним пов`язано. Уявіть собі двадцять років тому розмову про сучасність у контексті мобільного зв`язку. Звучало б дивно і надзвичайно віддалено. А зараз? І &quot;піонери&quot;, і пенсіонери, і жінки, і чоловіки, і американці, і африканці говорять по мобільному телефону, ніби так було завжди. Що ж відбулося? Була розроблена потреба під готову технологію. Існував стільниковий зв`язок для рятувальних служб та військових. Комусь спало на думку зробити цю технологію комерційною. І ось маємо потужний ринок зв`язку, засобів зв`язку, так званого мобільного контенту (взагалі, геніальний спосіб збагачення!). В межах ринку мобільного зв`язку точиться справжня жорстка конкуренція, якщо не війна, між операторами, виробниками апаратів та аксесуарів, розробниками контенту та програмного забезпечення для мобільних телефонів. Конкуренти йдуть настільки щильно, що споживачеві-нефахівцеві дуже важко орієнтуватися на цьому ринку. Втім, переважна більшість споживачів слухняно включилася у цю гонитву за якістю та зручністю. Виробник диктує нові стандарти, ніби то дбаючи про нашу, споживацьку, супер-зручність, а ми женемося за найкращими умовами зв`язку, за найновітнішими телефонами, мелодіями викликів, картинками та ін. Таким чином, було привнесено та розвинуто нову потребу бути на зв`язку будь-де, будь-коли, і задоволено її в повному обсязі.</p>
<p>Те саме можна сказати про глобальну інформаційну мережу Інтернет. Ще двадцять років тому ніхто і не чув про <a target="_blank" href="http://anatoleach.hiblogger.net/6011.html">такі можливості</a>, а зараз вже лікують залежність від Інтернет. Знову ж таки, конверсійна технологія вийшла на рівень комерційного проекту. І хоч кожна книга про Інтернет починається приблизно зі слів &ndash; &quot;Інтернет не належить нікому&quot;, ми спостерігаємо, як багатіють всі причетні до надання послуг зв`язку з Інтернет. Це &ndash; ціла індустрія з надання інформаційних та розважальних послуг. І з кожним роком кількість користувачів Інтернет невпинно зростає. Деякі фахівці навіть висловлюють думку, що мережі доступу може спіткати <a target="_blank" href="http://anatoleach.hiblogger.net/4539.html">колапс</a>, так швидко зростає кількість підключень до всесвітньої мережі.</p>
<p>Ось так виховують смак, формують потребу, задовольняють її.</p>
<p>Наведені вище приклади являють собою ніщо інше, як випадки глобальної штучної уніфікації потреб та негайного їх задоволення. Взагалі глобалізація &ndash; хороша річ. Що поганого тому, що вся земна куля буде пити один напій? Але ж такими темпами ми всі позбудемось своєї індивідуальності, як представники окремих націй та культур, і перетворимося на слухняних споживачів, на рядки статистичних звітів мега-корпорацій.</p>
<p>Міжнародні проекти, що <b>не</b> позбавляють індивідуальності народи та окремих громадян, що дійсно враховують існуючі потреби, а не нав`язують те, що мають продати, повинні розвиватися та шукати найрентабельніші шляхи просування. Їх чекає успіх. Трансконтинентальні корпорації, що просуваються, як танки, нахабно ламаючи все, що заважає, мабуть, рано чи пізно впадуть у стагнацію, бо споживач все більш розвинутий, все більше прагне індивідуальності та свобод.</p>]]></description>
<pubDate>Sat, 24 Nov 2007 06:31:00 +0200</pubDate>
<guid>http://anatoleach.hiblogger.net/7031.html</guid>
</item>

</channel>
</rss>